Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Уряд хоче створити Раду з розвитку інновацій для підтримки науки та модернізації реального сектору економіки

 

Кабінет Міністрів України ініціює створення Ради з розвитку інновацій, завдання якої – підтримка науки та реалізація різних проектів у реальному секторі економіки. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з діловими колами 21 червня 2017р.

Участь у зустрічі також взяли Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко, Перший Заступник Міністра Фінансів України Оксана Маркарова.

"Настав той час, коли ми маємо приділити більш значної уваги інноваціям, підтримці української національної науки і створити модель, де ми би могли її надбання перетворювати у реальний український продукт. Ми говоримо про те, щоби створити Раду інновацій для того, щоб ми могли чітко визначатися щодо підтримки науки, створення необхідних умов для впровадження в нашу економіку кращих інноваційних ідей і найголовніше - щоб ми могли об'єднати те, що маємо сьогодні, і впроваджувати у життя", – сказав Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що Україна має значний науковий, інтелектуальний потенціал, який потребує умов для розвитку. Саме тому вже зараз важливо зупинити відтік кадрів за кордон і дати їм можливість реалізувати свої ідеї в Україні – в першу чергу в реальному секторі. В цьому контексті Глава Уряду додав, що потрібно "перейти від звичного утримання закладів освіти" до створення інноваційних продуктів та інвестування в інновації, формування  технологічних парків, підвищення конкурентоздатності вітчизняної науки та економіки. А це сприятиме переходу від її сировинного типу економіки до економіки доданої вартості всередині держави.

"Рада розвитку інновацій не має бути черговим проектом. Я би хотів створити дієвий механізм для формування системи. Коли ми створимо умови для розвитку інновацій, їх практичного впровадження, це все буде працювати системно", – наголосив Глава Уряду.

Зустріч міністра освіти Лілії Гриневич з Науковим комітетом Нацради з питань науки і технологій

 

 

«Видатки на науку збільшаться,

але маємо запропонувати дорожню карту

зміни принципів її фінансування»,

- Лілія Гриневич на зустрічі з Науковим комітетом 

Нацради з питань науки і технологій.

 

«0,16% ВВП фінансування науки - це нижче рівня виживання, і я про це часто говорила, але щоб змінити ситуацію та досягти значного збільшення видатків на науку, ми маємо запропонувати нову багаторівневу модель, що пояснюватиме, як має фінансуватися наука». Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з новообраними членами Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Вона підкреслила, що з високою вірогідністю можна буде збільшити фінансування  через конкурсне фінансування, але для цього потрібно запустити Національний фонд досліджень.

«Одне із ключових завдань Наукового комітету на найближчий час - запустити Нацфонд досліджень, адже саме ви несете чи не найбільшу відповідальність за це, враховуючи покладені на вас обов’язки. Уся робота має бути завершена до січня, навіть раніше, адже потрібно орієнтуватися на бюджетний процес. Щоб ми мали підстави просити виділення коштів для наповнення Фонду, має бути впевненість, що цей орган запрацює. Міністерство освіти і науки зі свого боку готове допомагати та сприяти вам у всіх необхідних питаннях», - пояснила Лілія Гриневич.

Анатолій Білоус  - член Наукового комітету, доктор хімічних наук - наголосив, що якщо у сфері науки не відбудеться бодай символічного підвищення фінансування, це буде негативним сигналом для молоді та стимулюватиме її відтік закордон.

«Я згодна, переконана, що ми зможемо привабити молодь через механізми конкурсного фінансування в межах Нацфонду. Однак для цього потрібно дуже ретельно і правильно прописати «правила гри», за якими відбувається відбір. Вони мають захистити науковця. Це питання важливо артикулювати на нашій зустрічі з Прем’єр-міністром», - відповіла Міністр.

На зустрічі також піднімалися питання про участь Наукового комітету у формуванні вимог до присудження вчених ступенів та звань.

«Мені здається, що наразі терези хитнулись з однією крайності в іншу - якщо раніше нічого не змінювали у вимогах до дисертацій та написання робіт, то зараз це робиться дуже часто», - поставила питання Міністру Ольга Воробйова, член Наукового комітету, завідувач кафедри англіиської філологіі і філософіі мови імені професора О.М. Мороховського.

Лілія Гриневич погодилась, що зміни дуже розтягнуті у часі, але вважає, що деякі речі все ж ще потрібно змінити.

«Є багато незмінених питань. Зокрема, ми маємо щось робити з нашими науковими виданнями, тому я розумію, що трансформаційний процес - це складно, однак наразі він є необхідним», - пояснила Міністр.

Нагадуємо, що 30 травня 2017 року, було обрано перший склад Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. До нього увійшли 24 лідери наукової спільноти України, з переліком яких можна ознайомитися за посиланням:

http://mon.gov.ua/content/Новини/2017/05/30/peremozhczi-nk.pdf .

80 років від дня народження видатного українського вченого у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, д.т.н., професора Сопрунюка П.М.

 

1 липня 2017 року виповнилось 80 років від дня народження видатного українського вченого у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, доктора технічних наук, професора Сопрунюка Петра Маркіяновича, який пішов з життя 19 січня 2016р.

П.М. Сопрунюк народивсмя 1 липня 1937р. в с. Волошки Ковельського району Волинської області. Семирічну освіту здобув у місцевій школі, а середню – у школі с. Любитів.

  • 1959 р. — закінчив Львівський політехнічний інститут, радіотехнічний факультет і був скерований на роботу в Інститут машинознавства і автоматики АН УРСР (тепер Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України);
  • 1968 р. — захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора Мізюка Л.Я.;
  • 1981 р. — захистив докторську дисертацію в Інституті космічних досліджень АН СРСР (Москва);
  • 1990 р. — здобув атестат професора за спеціальністю інформаційно-вимірювальні системи.
  • 1984 – 1991 рр. — заступник директора Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України з науково-дослідної роботи;
  • З 1991 р. завідувач відділу електричних вимірювань фізичних величин Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України;
  • 2004 – 2012 рр. — Національний університет «Львівська політехніка», кафедра програмного забезпечення, професор.
  • 2013 – 2016 рр — Національний університет «Львівська політехніка», кафедра безпеки інформаційних технологій, професор.

У Фізико-механічному інституті проф. П.М. Сопрунюк сформувався як відомий вчений, організатор і популяризатор новітніх наукових досліджень у галузі розробки теоретичних основ вимірювань електричних величин і створення відповідних інформаційно-вимірювальних систем. Він активний учасник формування наукового напряму “фізикометрія”, що охоплює розробку теорії, методів і засобів відбору, обробки і подання інформації для створення інформаційно-вимірювальних систем для дослідження навколишнього середовища, технічної діагностики стану виробів. У 60-х роках він брав участь у розробці аеророзвідувального геофізичного комплексу АЕРИ-2 та наземної апаратури за методом двочастотного поля.

Важливий етап наукової діяльності проф. П.М. Сопрунюка пов’язаний з науковим приладобудуванням для космічних досліджень. Результати досліджень застосовувались у багатьох космічних експериментах, зокрема, за проектами САМБО (Синхронні Авроральні Множинні Балонні Обсерваторії), Зарниця-2, Венера-Галлей (Вега-1 і Вега-2), Фобос, Марс-94, Коронас, Інтербол та ін.

Наприкінці 80-х під керівництвом проф. П.М. Сопрунюка започатковано роботи з розробки методів і створення засобів екологічного моніторингу, в результаті яких оцінено фонові флуктуації фізико-хімічних параметрів довкілля Шацького національного природного парку.

Петро Маркіянович сприяв співпраці ФМІ НАНУ і Центру космічних досліджень ПАН (Варшава) з розробки інформаційно-вимірювальних систем для космічних досліджень, зокрема, для Європейської космічної агенції (ESA), що здійснила запуски МКС Mars-Express (2003), Venus-Express (2005) і Rosetta (2004), яка недавно досягнула комети Чурюмова-Герасименко.

Проф. П.М. Сопрунюк брав активну участь у підготовці наукових кадрів, був відповідальним редактором науково-технічного збірника “Відбір і обробка інформації” (1987-1997рр.), очолював спеціалізовану  раду з присудження вченого ступеня доктора і кандидата технічних наук, опублікував 4 монографії та близько 300 наукових праць.

За плідну працю проф. П.М. Сопрунюк нагороджений орденом “За заслуги” третього ступеня.

Світла пам’ять про Петра Маркіяновича назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав і працював з ним.

                  

Колектив Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 Вперед >>