Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Відбулася зустріч експертів Венеційської комісії з представниками МОН України, на якій розглядалася мовна стаття Закону «Про освіту».

31 жовтня 2017 року в приміщенні Міністерства освіти і науки України відбулася зустріч експертів Венеційської комісії з представниками МОН України, на чолі з Міністром Лілією Гриневич, де обговорювалися питання, що стосуються різних підходів до навчання дітей з різних меншин, строків та інструментів імплементації мовної статті Закону «Про освіту».

Експерти із занепокоєнням сприйняли запропонований підхід, коли для кожної національної меншини індивідуально визначаються умови імплементації статті.

Лілія Гриневич пояснила, що освіта в школах кожної з меншин має свої потреби, щоб на виході отримати відповідну якість. Зокрема, йшлося про те, що польська та болгарська мови належать до слов’янської групи, тому тут потрібен один підхід, а угорська та румунська – це мови іншої групи, і підхід має бути вже іншим.

«Знаєте, є жарт про те, як зайцю, пташці та черепасі дали завдання за однаковий час пробігти певну дистанцію. На цьому прикладі очевидно, що уніфікований підхід для всіх – хибний шлях. Наша ціль – привести всіх українських дітей до певного рівня оволодіння українською мовою на етапі закінчення загальної середньої освіти, враховуючи потреби тієї чи іншої групи», – зазначила Лілія Гриневич.

Обговорювались також інструменти, що дозволять якісно імплементувати статтю.

«Зараз ми сконцентровані на розробці нових програм, підручників та підготовці курсів для підвищення кваліфікації вчителів у школах з мовою навчання національних меншин», – повідомила Міністр.

Вона додала, що у цих процесах Україна активно залучатиме представників своїх меншин та педагогів зі шкіл, які працюють з тими дітьми, для яких державна мова не є материнською.

Експерти подякували за вичерпну довідку обґрунтування необхідності запровадження статті 7 Закону «Про освіту», яка враховує усі аспекти – від історичних передумов до правового обґрунтування.

З документом можна ознайомитися за посиланням:

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2017/10/31/2017.10.31-pozicziya-mon-shhodo-statti-7-zakonu.pdf

«Зараз я відчуваю, що ми змогли озброїти експертів Венеційської комісії реальними аргументами стосовно статті 7 нового Закону «Про освіту», – зазначила за результатами зустрічі Міністр.

Експерти Венеційської комісії перебували в Україні з 30 по 31 жовтня. Протягом цього часу вони зустрічалися з представниками національних меншин в Україні, представниками МЗС, МОН України та депутатами ВРУ.

Національна академія наук України підтримала виконання проекту ERA-PLANET програми «Горизонт 2020»

Президія Національної академії наук України ухвалила рішення про започаткування Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET» (ERA-PLANET/UA).

Від 2016 року за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» виконується проект ERA-PLANET, результатом якого має стати створення Європейської мережі спостережень змін на Землі. Нашу країну в цьому проекті представляє Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України.

Зазвичай проекти такого типу (назва яких починається з абревіатури «ERA») означають входження до Європейського дослідницького простору (European Research Aria – ERA), що передбачає дотримання принципу співфінансування (Co-funding) з боку країн-членів і країн-партнерів ЄС.

У зв’язку з цим під час засідання Президії НАН України, яке відбулося 25 жовтня 2017 року, було розглянуто питання про започаткування цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET» (ERA-PLANET/UA) й прийнято відповідну постанову. На засіданні виступив директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Федоров.

Програмою передбачено участь наукових установ різних відділень НАН України у виконанні зазначеного проекту.

У контексті набуття Угодою про асоціацію між Україною та ЄС чинності в повному обсязі з 1 вересня 2017 р. ухвалення рішення про започаткування цієї програми є надзвичайно важливим для Академії й держави в цілому, оскільки сприятиме процесу євроінтеграції України у сфері безпеки й екологічного моніторингу.

 

 

За інформацією Відділення інформатики НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Відбулося засідання наукового семінару “Проблеми матеріалознавства та інженерії поверхні металів”

2 листопада 2017 року

в актовому залі головного корпусу ФМІ НАНУ

відбулося засідання

наукового та кваліфікаційного семінару

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка

“Проблеми матеріалознавства та

інженерії поверхні металів”,

на якому виступили:

 

  1. Н.с. від. №15, к.т.н. Труш Василь Степанович з доповіддю “Вплив градієнтного твердорозчинного зміцнення поверхневого шару елементами втілення (O,N,C) на фізико-механічні властивості сплавів на основі елементів IV групи (Ti,Zr,Hf)”
  2. М.н.с. від. №17, к.т.н. Подгурська Вікторія Ярославівна з доповіддю “Структурна оптимізація фізико-механічних властивостей композитів на основі MAX-фаз титану”

 

Керівник семінару: д.т.н., проф. В.М. Федірко

Заступник керівника: д.т.н., проф. О.П. Осташ

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>