Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


15 серпня в Україні відзначається професійне свято археологічної спільноти – День археолога

Це свято було затверджено Указом Президента

від 6 серпня 2008 року № 694/2008

«Про День археолога»

«…ураховуючи вагомий внесок українських учених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження, популяризацію археологічної спадщини України».

Проте офіційне впровадження зафіксувало традицію, що існує вже досить давно. День археолога відзначали на теренах СРСР від повоєнного часу. Існують різні версії походження свята, але які б легенди чи реальні факти не стояли за цією датою, вона тісно пов’язана з польовим сезоном – часом, коли археологи перебувають в експедиції.

Саме поле є однією з визначальних ознак фаху. Навколо нього побутує велика кількість міфів і легенд, фольклору та традицій. Саме поле є шляхом практичного входження у професію, значною мірою визначаючи професійну субкультуру. Водночас, розкопки – це фізично важка й відповідальна частина роботи. Адже в полі – за будь-якої погоди й досить часто у складних побутових умовах – триває первинний етап археологічних досліджень, накопичення джерельної бази.  Бездоганне дотримання методики досліджень, належна фіксація матеріальних решток, ретельний відбір зразків тощо є запорукою якості подальших аналітичних робіт.

Щорічно лише Інститутом археології НАН України – головною науковою установою у цій галузі – організовується щонайменше 30 експедицій. Працюють також експедиції музеїв, заповідників, університетів тощо. Дослідження проводяться практично на всій території нашої держави.

Загалом, археологія має велике соціально-культурне значення, оскільки є однією з історичних дисциплін, яка дає нам можливість зазирнути в далеке минуле, реконструювати його за численними артефактами, отриманими під час польових досліджень. Археологи відкривають світ пращурів, що лежить в основі нашого сьогодення. З іншого боку, археологічні відкриття та знахідки – це також вагомий внесок у світову культуру.

День археолога допомагає привернути увагу до важливої суспільної ролі археології як науки й археологічного фаху. Досягти цього вчені можуть у тісній співпраці з професійними журналістами, які інформують суспільство про результати досліджень, і за чіткої позиції держави, котра розуміє, що дослідження й популяризація правдивих історичних фактів є запорукою національної безпеки.

Привітання директора Інституту археології НАН України члена-кореспондента НАН України Віктора Чабая з нагоди Дня археолога:

http://www.iananu.org.ua/novini/privitannya/485-z-dnem-arkheologa-kolegi

 

За інформацією Інституту археології НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Уряд затвердив склад Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Кабінет міністрів України затвердив склад Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, що матиме ключовий вплив на формування політики у сфері науки в Україні.

До їх складу увійшло 48 осіб.

Відповідну постанову було прийнято 9 серпня, на засіданні Кабінету міністрів України у приміщенні Будинку Уряду.

«Національна рада – основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолюватиме Прем’єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об’єднає лідерів наукової спільноти та представників усіх ключових гравців на цьому полі. Вперше  в історії України створено орган, який стане не лише верховним у сфері громадського контролю наукової діяльності, а й платформою для ефективної взаємодії між науковцями, органами виконавчої влади, представниками бізнесу», – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

З переліком затверджених членів Наукового та Адміністративного комітетів Національної ради України з питань розвитку науки і технологій можна ознайомитись за посиланням:

http://mon.gov.ua/content/Новини/2017/08/09/dodatok-person-sklad-naczradi.pdf

 

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

 

СКЛАД

Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

 

ГРОЙСМАН Володимир Борисович - Прем’єр-міністр України, Голова Ради (за посадою)

  (ще не обраний)                           - секретар Ради (призначається Головою Ради)

 

Члени Наукового комітету

із строком повноважень 4 роки

АНІСІМОВ Ігор Олексійович - декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ (за згодою)

БІЛОУС Анатолій Григорович - завідувач відділу хімії твердого тіла ІЗНХ НАН (за згодою)

ВОЙТЕНКО Нана Володимирівна - завідуюча лабораторією сенсорної сигналізації ІФ ім. О. О. Богомольця НАН (за згодою)

ГУНДОРОВА Тамара Іванівна - завідуюча відділом теорії літератури та компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН (за згодою)

ЄГОРОВ Ігор Юрійович - завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «ІЕП НАНУ» (за згодою)

ЄМЕЦЬ Алла Іванівна - завідуюча відділом клітинної біології та біотехнології ДУ "ІХБГ НАН України" (за згодою)

ІЗОТОВ Юрій Іванович - завідувач відділу фізики зір і галактик ГАО НАН (за згодою)

КЛИМЧУК Олександр Борисович - провідний науковий співробітник відділу гідрогеологічних проблем ІГН НАН (за згодою)

КОЛЕЖУК Олексій Костянтинович - професор Інституту високих технологій КНУ (за згодою)

ЛИСЕЦЬКИЙ Лонгін Миколайович - провідний науковий співробітник відділу молекулярних і гетероструктурованих матеріалів ІСМА НАН (за згодою)

МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН Микола Отарович - завідувач кафедри фізичної хімії ХНУ ім. В. Н. Каразіна (за згодою)

СТАСИК Олег Володимирович - в.о. завідувача відділом сигнальних механізмів клітини, заступник директора з наукової роботи ІБК НАН (за згодою)

 

із строком повноважень 2 роки

АРБУЗОВА Світлана Борисівна - директор КЛПУ «СУСЦМГПД» (за згодою)

ВОРОБЙОВА Ольга Петрівна - завідувач кафедри англійської філології і філософії мови імені професора О. М. Мороховського КНЛУ (за згодою)

ГОЛОВАЧ Юрій Васильович - завідувач лабораторії статистичної фізики складних систем ІФКС НАН (за згодою)

ДІДУХ Яків Петрович - завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки НАН (за згодою)

ОКОВИТИЙ Сергій Іванович - завідувач кафедри органічної хімії, заступник декана з наукової роботи та міжнародного співробітництва ДНУ (за згодою)

ПАРАСЮК Олег Васильович - декан хімічного факультету СНУ імені Лесі Українки (за згодою)

ПРОКОПОВИЧ Павло Володимирович - завідуючий кафедрою економіки та менеджменту Київської школи економіки (за згодою)

СЛЮСАРЕНКО Юрій Вікторович - начальник відділу статистичної фізики та квантової теорії поля ІТФ ННЦ «ХФТІ» НАН (за згодою)

СТОВПЧЕНКО Ганна Петрівна - провідний науковий співробітник відділу фізико-металургійних проблем електрошлакових технологій ІЕЗ ім. Є. О. Патона (за згодою)

УТЄВСЬКИЙ Сергій Юрійович - професор кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім. В. Н. Каразіна (за згодою)

ФОКІН Андрій Артурович - завідувач кафедри органічної хімії та технології органічних речовин КПІ ім. Ігоря Сікорського» (за згодою)

ЧЕРНІГА Роман Михайлович - провідний науковий співробітник відділу математичної фізики ІМ НАН (за згодою)

 

Члени Адміністративного комітету

ГРИНЕВИЧ Лілія Михайлівна - Міністр освіти і науки, голова Адміністративного комітету (за посадою)

СТРІХА Максим Віталійович - заступник Міністра освіти і науки, заступник голови Адміністративного комітету (за посадою)

БАБІЧЕВ Анатолій Валерійович - заступник голови – керівник апарату Харківської ОДА

БАКІРОВ Віль Савбанович - ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна (за згодою)

БОБАЛО Юрій Ярославович - ректор Львівської політехніки» (за згодою)

БОГУЦЬКИЙ Юрій Петрович - віце-президент НАМ (за згодою)

ГАДЗАЛО Ярослав Михайлович - президент НААН (за згодою)

ГУСАК Юрій Аркадійович - начальник Воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил

ЗГУРОВСЬКИЙ Михайло Захарович - президент Наукового парку «Київська політехніка» (за згодою)

КАРП Галина Василівна - перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості

КОВАЛЬОВА Олена Вікторівна - заступник Міністра аграрної політики та продовольства

КРЕМЕНЬ Василь Григорович - президент НАПН (за згодою)

ЛІНЧЕВСЬКИЙ Олександр Володимирович - заступник Міністра охорони здоров’я

МАРТИНЮК Віктор Семенович - проректор з наукової роботи КНУ (за згодою)

МАРЧЕНКО Сергій Михайлович - заступник Міністра фінансів

МІХЕЄВ Володимир Сергійович - заступник Голови ДКА

ПАТОН Борис Євгенович - президент НАН (за згодою)

ПЕТРИШИН Олександр Віталійович - президент НАПрН (за згодою)

ПЛІС Геннадій Володимирович - перший заступник голови КМДА

ПОЛУЙКО Василь Юліанович заступник Міністра екології та природних ресурсів

ПРИМАКОВ Каміль Юрійович - заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації

ТІТАРЧУК Михайло Іванович - заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі

ХЕРУВІМОВ Артур Володимирович - заступник генерального директора Укроборонпрому з розвитку

ЦИМБАЛЮК Віталій Іванович - президент НАМН (за згодою)

 

Склад Наукового комітету на основі конкурсу сформував спеціально створений відповідно до європейської практики Ідентифікаційний комітет з питань науки:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/05/30/obrano-naukovij-komitet-naczradi-z-pitan-rozvitku-nauki-i-texnologij/ . До нього увійшли 9 провідних вчених, три з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.

Адміністративний комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його склад сформовано на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.

 

В кожен із комітетів входить по 24 особи.

«Затвердження складу Нацради – це завершення процесу її утворення. Тепер вона може почати повноцінну роботу та виконання покладених на неї обов’язків», - пояснила Міністр.

Одними з головних функцій Національної ради буде підготовка пропозицій щодо:

  • формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
  • розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
  • пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;
  • інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
  • систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Національна рада також заслуховуватиме та оцінюватиме звіти головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність. На підставі цього Нацрада надаватиме Уряду рекомендації щодо формування державного бюджету – визначення загальних обсягів фінансування науки та його розподілу між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень.

 

Базове фінансування є системним, воно надається для забезпечення фундаментальних досліджень, розвитку інфраструктури тощо. Конкурсне – дається під реалізацію конкретних проектів чи завдань.

Нагадуємо, що 5 квітня 2017 року Уряд ухвалив рішення:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/04/05/utvoreno-naczradu-z-pitan-rozvitku-nauki-i-texnologij/ щодо утворення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. 

Радіотелескоп УРАН-3 ФМІ НАНУ – складова частина унікальної укр. системи УРАН, та чим славиться обсерваторія Львівського університету

Шацька експериментальна база Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України свого часу славилася тим, що на ній було проведено унікальні досліди в інтересах військово-морського флоту СРСР, завдяки яким зареєстровано 100 авторських свідоцтв про винаходи.

У 1981-1991 роках експериментальною базою було споруджено радіоінтерферометр «УРАН-3» (так зване антенне поле), що є складовою частиною системи УРАН і працює в декаметровому діапазоні радіохвиль.

 

На протязі багатьох років дослідження проводились під керівництвом Кошового Володимира Вікторовича, завідуючого відділу фізичних методів розпізнавання слабоконтрасних об’єктів у неоднорідних середовищах.

Зараз на базі радіоінтерферометру «УРАН-3» дослідження проводить лабораторія “Радіоастрономічних досліджень” (керівник к.т.н. О.Л. Івантишин) відділу методів і систем дистанційного зондування Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.

Наукове кредо лабораторії – розроблення засобів та інформаційних технологій для дослідження космічного випромінювання у широкій смузі частот та стану сонячної активності і прогнозу її впливу на процес життєдіяльності людини на базі радіоінтерферометра декаметрового діапазону УРАН-3.

Інформаційно-вимірювальний комплекс розташований практично на самому березі озера Світязь м. Шацьк і призначений для дистанційного радіозондування штучних акустико-іоносферних збурень.

 

З історії створення системи УРАН Національної академії наук України

За ініціативи науковців, зокрема академіка Семена Яковича Брауде (28.01.1911-29.06.2003) на початку 1970р. вирішили створити українську систему радіотелескопів для вивчення космосу.

Українські радіоінтерферометри Академії Наук (УРАН), система УРАН — це рознесені на тисячу кілометрів елементи однієї гігантської антени, що дозволяє суттєво покращити кутове розділення. Дослідження в рамках роботи цієї системи є складовою частиною державної академічної наукової програми «УРАН», націленої на розв'язання фундаментальних проблем космічної радіофізики в декаметровому діапазоні.

Разом з колегами і учнями Семен Якович Брауде створив найбільші радіоастрономічні системи декаметрових хвиль, унікальні за своєю чутливістю і роздільною просторовою здатністю — радіотелескоп УТР-2 і радіоінтерферометри УРАН. З їх допомогою одержано результати світового рівня: складено перший каталог космічних джерел декаметрового випромінювання (понад 4000 дискретних об'єктів), вивчено особливості незбуреного і спорадичного радіовипромінювання Сонця, виявлено інтерімпульси у випромінюванні пульсарів і ряд нових закономірностей у розподілі радіояскравості протяжних утворень.

Грандіозний УТР-2, що не має аналогів, почав роботу в 1970 році, а з 1972 року розпочались регулярні наукові вимірювання в районі села Гракове Зміївського району Харківської області, і досі залишається найчутливішим радіотелескопом декаметрового діапазону у світі. Створення радіоінтерферометричної системи УРАН із чотирьох декаметрових радіоінтерферометрів, розміщених у Змієві, під Полтавою, під Одесою й у Шацьку забезпечило рекордне розділення об'єктів на небесній сфері в одну кутову секунду, тобто таке саме, як в оптичних телескопів.

Значним науковим досягненням стало виявлення у космічному випромінюванні першої гранично низькочастотної спектральної лінії збуджених атомів вуглецю, що відкрило нові можливості у діагностиці міжзоряного середовища. При розв'язанні ряду задач астрофізики С. Я. Брауде теоретично визначив ефекти спільної дії синхротронного і теплового випромінювань, ефекти поглинання в іонізованому газі, закономірності синхротронного випромінювання об'єктів з великою оптичною товщиною.

Спочатку було споруджено радіотелескоп УТР-2 та розпочаті роботи зі створення радіоастрономічних антен декаметрових хвиль на нових принципах, що дозволяли знизити вплив негативних чинників. У результаті радіотелескоп УТР-2 до теперішнього часу є найбільшим і найдосконалішим у світі інструментом спостереження декаметрового діапазону довжин хвиль.

За тієї ж ініціативи через десять років було збудовано вітчизняну систему інтерферометрів УРАН із підрозділами ще в чотирьох місцях, що значно посилило можливості потужного УТР–2.

Функціонування системи УРАН складає спільна робота п'яти радіотелескопів України (за кожним з них ведуть дослідження різні дослідні установи):

УТР-2 — Радіоастрономічний інститут НАН України

УРАН-1 — 12 відділ Радіоастрономічного інституту НАН України на території Інституту іоносфери НАН та МОН України

УРАН-2 — Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С.І.Суботіна

УРАН-3 — Радіоастрономічна лабораторія відділу методів і систем дистанційного зондування Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України

УРАН-4— Спостережна станція Маяки НДІ «Астрономічна обсерваторія» ОНУ ім. І. І. Мечникова

 

УТР-2 розташований поряд із селом Гракове (Чугуївський р-н, Харківської області), УРАН-1 біля села Пролетарське, Зміївського району (Харківської області), УРАН-2 в с. Степанівка (Полтавської області), УРАН-3 у м.Шацьк (Волинської області), УРАН-4 у складі спостережної станції Маяки (с. Маяки, Біляївський р-н, Одеської області).

 

Координати та параметри інтерферометрів

назва пристрою

координати

розміри антени

Пн—Пд та Зх—Сх,

метри

дальність,

км

ΔΘ"

на частоті 25 МГц

УТР-2

49°38′18″ пн. ш. 36°56′28″ сх. д.

1860 × 53

53 × 900

×××

~ 1620

УРАН—1

49°39′57″ пн. ш. 36°21′14″ сх. д.

28 × 193

42,3

~ 15

УРАН—2

49°37′50″ пн. ш. 34°49′23″ сх. д.

118 × 238

152,3

~ 4

УРАН—3

51°28′19″ пн. ш. 23°49′39″ сх. д.

58 × 238

946,2

~ 0,66

УРАН—4

46°23′45″ пн. ш. 30°16′19″ сх. д.

28 × 238

613,1

~ 1

 

Радіотелескоп УТР-2 із системою інтерферометрів УРАН  2001 року був включений до державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання.

 

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 1345-р “Науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка” також включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

http://astro.lnu.edu.ua/national-treasure-of-ukraine/

 

Виконання робіт зі збереження та забезпечення належного функціонування наукового об’єкта, що становить національне надбання проводяться згідно договору з МОН № Н/148-2009 від 3.04.2009 р., науковий керівник теми д.ф.-м.н., ст.н.с. Новосядлий Б.С., виконавці – колектив відділу практичної астрономії та фізики ближнього космосу.

До складу наукового об’єкта входять:

  • Станція лазерної локації супутників "Львів-1831"
  • Апаратура для фотополяриметрії супутників
  • Блок апаратури для позиційних спостережень

Науково-дослідний комплекс апаратури призначений для проведення віддалемірних, фотометричних, поляриметричних та позиційних спостережень штучних супутників Землі.

В Україні він єдиний може здійснювати синхронні спостереження супутників переліченими методами з високою точністю: до 100 мм похибки у відстані, до 0m.01 – у фотометричній величині, до 1″ – у положенні в екваторіальній системі координат.

На об’єкті проводяться дослідження за міжнародними та національними програмами:

  • Лазерна локація супутників у Міжнародній мережі ILRS (International Laser Ranging Service). https://ilrs.cddis.eosdis.nasa.gov/
  • Виконання державної програми “Створення та розвиток державної служби єдиного часу та еталонних частот” у співпраці з Українським центром визначення параметрів обертання Землі Головної астрономічної обсерваторії НАН України (УЦПОЗ ГАО НАНУ). http://eop.mao.kiev.ua/index.php/uk/
  • Здійснення оптичних спостережень штучних супутників та космічного сміття в рамках участі в Українській мережі оптичних станцій дослідження навколоземного космічного простору (УМОС). https://en.wikipedia.org/wiki/Ukrainian_Optical_Facilities_for_Near-Earth_Space_Surveillance_Network

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... Вперед >>

Powered by CuteNews