Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


День укр. писемності. Укр. стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку-2017. 45 років Музею книги i друкарства України.

Починаючи з  1997 року уже протягом 20-ти років 9 листопада в Україні відзначається День української писемності.

Це свято було започатковано Указом Президента України на знак ствердження великого національного надбання, залишеного нашими попередниками, – мови. За православним календарем — це ще день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і праці «Повісті временних літ» і починається письмова українська мова.

Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури.

В цей день потрібно відзначити надзвичайно важливу і важку працю колективу редколегії ФМІ НАНУ на чолі з Кокотом Романом Романовичем та науково-організаційного відділу на чолі з Заліском Михайлом Івановичем, які творять українську мову на сторінках періодичних видань Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.

Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж в нашій країні і за її межами зростав, вона міцніла й розвивалася разом із іншими мовами нашої багатонаціональної країни.

 

У жовтні на Франкфуртському книжковому ярмарку-2017 був представлений Національний стенд України, де показали свої здобутки 17 українських видавництв,  у тому числі крім сучасної української літератури і світових класиків, народжених на території сучасної України, були представлені і видання про візуальну культуру.

Серед них видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», «Видавництва Старого Лева», Фонду ArtHuss,  «Родовіду», «Фоліо», «Смолоскипу», Книжкового клубу «Сімейне дозвілля», видавництва «Либідь», «Кальварія», Агенції культурного розвитку тощо. Дизайн Національного стенду України на Франкфуртському книжковому ярмарку був натхненний українським мистецтвом  модернізму.

Організаторами цьогорічного стенду України були Міністерство культури України у співпраці з НКММК "Мистецький Арсенал" та Міністерством закордонних справ України. У складі делегації України на чолі з Віце-прем’єр-міністром Павлом Розенком у Франкфурті-на-Майні з метою участі у офіційному відкритті, яке відбулось 11 жовтня 2017року, перебував Міністр культури України Євген Нищук.

Для презентаційних літературних заходів впродовж п’яти днів роботи престижного книжкового форму діяв вітчизняний майданчик. У програмі українського стенду відбулися зустрічі з українськими авторами – Андрієм Курковим, Катериною Бабкіною, Оксаною Забужко, Катериною Калитко, Остапом Славинським та іншими відомими авторами, а також ціла низка літературних заходів та презентацій, серед них дискусії про різноманіття та історичні виклики української культури та творчий людський потенціал України – однієї із найбільших європейських країн. Гостями заходів стали німецький історик  Карл Шльогель, український історик Ярослав Грицак, композитор Антон Байбаков, фотограф  Євген Нікіфоров та інші відомі особистості.

Окрім участі в офіційних заходах, Євген Нищук провів низку зустрічей з міністрами культури країн ЄС.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко під час свого виступу на офіційному заході відкриття відзначив важливість тієї уваги, яка приділяється світовими лідерами розвитку культури і книговидавництва, зокрема, розглядаючи його як елемент національної безпеки в кожній країні, у тому числі в умовах гібридної війни.

«Було дуже приємно чути від керівництва виставки, що протягом останніх років український стенд стає все кращим. Ми пройшли великий шлях від маленького, виключно представницького стенду, до досить широкої експозиції можливостей України. Це стало можливим завдяки злагодженій співпраці Міністерства культури, Українського Консульства у Франкфурті та НКММК «Мистецький арсенал», - сказав Павло Розенко. «Україні є що показати, ми можемо пишатися українськими авторами, книгами та фільмами, адже нам є що продемонструвати світу, українська культура стрімко розвивається».

Також Віце-прем’єр-міністр України поділився своїми очікуваннями від діяльності Українського інституту книги.

«З одної сторони серед основних завдань цієї інституції має бути виконання бюджетних програм, а з іншої – формування державної політики у книговидавництві і просуванні української книги. Іноземні партнери зацікавлені у перекладі різножанрових українських авторів, вони переконані, що нас чекає успіх. Але це потребує активізації наших спільних зусиль», - сказав він.

Міністр культури України Євген Нищук підкреслив, що Національний стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку є результатом партнерської злагодженої роботи  - Міністерства культури, Міністерства закордонних справ, НКММК «Мистецький арсенал», а також багатьох креативних дизайнерів, архітекторів та авторів.

«Ми відчуваємо гордість за наш стенд, який має свій стиль з фантастичним змістом і формою. Дуже важливо, що збільшується кількість видавництв, які представлені саме на Національному стенді цього престижного книжкового форуму», - розповів Євген Нищук. «Участь  України в такому високому міжнародному представленні повинна мати динаміку, адже це найкраща можливість говорити про себе, про свою відкритість для світу, показати свій потенціал, різноманіття та мислення в контексті європейського розвитку. Звичайно, що ця культурна дипломатія є доброю нагодою долати негаразди і всередині країни, долати агресію і разом рухатися до того, що нас будуть краще знати та розуміти у світі  через літературу, поезію та культуру».

Директорка Українського інституту книги Тетяна Терен розповіла, що 2017 рік став дуже важливим кроком до запуску Українського інституту книги, та запросила гостей на презентацію Інституту, під час якої будуть представлені основні напрямки діяльності цієї новоствореної інституції.

«Перш за все, наше завдання - консолідувати учасників українського  книжкового ринку, а нашим пріоритетним завданням на найближчий час – є просування та промоція української книжки та літератури за кордоном. І Український інститут книги і Мінкультури мають амбітний план - найближчим часом презентувати міжнародну програму підтримки перекладів від Українського інституту книги. Я сподіваюсь, що у  найближчій перспективі ця програма дозволить нам не тільки представляти на цьому масштабному заході український стенд, а й згодом  стати почесним гостем  Франкфуртського книжкового ярмарку», - повідомила Тетяна Терен.

Один із партнерів Національного стенду, генеральний директор  НКММК «Мистецький арсенал» Олеся Островська, розповіла про концепцію національного стенду та концепт програми, яка була представлена під час Франкфуртського книжкового ярмарку.

«Мистецький арсенал» був відповідальний за  комунікацію з видавцями, а також за концепт програми та саму концепцію національного стенду. Коли ми разом з  колегами працювали над програмою, то ставили перед собою запитання, що важливо сьогодні в світі. І ми подумали, що ми живемо в надзвичайно турбулентному світі, зараз відбуваються надзвичайно стрімкі  зміни, ми повинні  використовувати будь які можливості аби досягти позитивних змін, аби подолати якісь негативні  виклики стосовно нашої країни. Ми бачимо Україну та її знання як  потенціал для розуміння глобальних викликів, і саме тому наша перша дискусія на  міжнародній сцені називалася «Як Україна може допомогти зрозуміти світові виклики», - повідомила Олеся Островська.

 За словами головного редактора і співзасновника «Видавництва Старого Лева» Мар’яни Савки, учасника виставкового Національного стенду, Український стенд продемонстрував величезний  потенціал для розвитку та обрання  свого шляху.

«Ми дуже сподіваємось, що через якийсь час матимемо щастя бути запрошеними гостями, а українські видавці будуть робити все можливе, щоб українські книжки були достойні, були на рівні  світового книжкового маркетингу, були гідно прийняті і мали найкращі відгуки», - додала вона.

 

У 2017 році відзначається 45 років від часу заснування Музею книги i друкарства України у Києві.

Музей створено у 1972 р., у Міжнародний рік книги, що відзначався за рішенням ЮНЕСКО. Розміщений він на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в будинку колишньої лаврської друкарні, яка безперервно діяла понад 300 років (початок XVII ст. – 20-і роки XX ст.).

У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу. Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги та книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів. Мовою експонатів розповідається про створення писемності у східних слов'ян, про рукописну книгу X-XVI ст., про зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, видавничу діяльність Івана Федорова, інших видатних творців української книги XVI-XVIII ст., про Києво-Печерську, Львівську, Острозьку, Почаївську, Чернігівську друкарні.

Представлено видання XIX-XX ст. з різних галузей знань, а також періодику, книжкову графіку, документи, книгознавчі матеріали, зразки друкарської, поліграфічної техніки, паперу, шрифтів тощо.

У музеї можна ознайомитись із своєрідним художнім оформленням книжок багатьма талановитими митцями минулого і сучасності, оглянути книги, оформлені карбуванням по золоту, сріблу, в оправах зі шкіри, оксамиту, фініфтевими прикрасами. Показано розвиток історичних форм книги, її архітектоніку. Експонуються видання, відзначені високими нагородами міжнародних і республіканських виставок мистецтва книги, мініатюрні книжки, видавничі марки, документи самвидаву, видання української діаспори в багатьох країнах світу.

Кому ж не цікаво побачити найдавніші рукописи, перші друковані книги, обладнання, на якому їх виготовляли, а також поглянути на старі-старі газети й підручники, за якими навчались ще пра-прабабусі?

Варто звернути увагу на: факсимільні копії Остромирового, Реймського (вивезеного до Франції Анною Ярославною, на якому присягали французькі королі) та Пересопницького Євангелія, стародруки ХVІІ століття, перше видання "Енеїди" Котляревського, мініатюрну книжку (3х4 мм) "Чудо із чудес".

 

Адреса музею:

м.Київ, 01015, вул.Івана Мазепи (Січневого повстання), 21 корп. 9 (метро "Арсенальна")

Працює щодня з 10.00 до 18 години (каса до 16.45), вихідний - вівторок

Тел.: /044/ 280-52-56, 280-66-23.

http://www.kplavra.kiev.ua/

Відбулася зустріч експертів Венеційської комісії з представниками МОН України, на якій розглядалася мовна стаття Закону «Про освіту».

31 жовтня 2017 року в приміщенні Міністерства освіти і науки України відбулася зустріч експертів Венеційської комісії з представниками МОН України, на чолі з Міністром Лілією Гриневич, де обговорювалися питання, що стосуються різних підходів до навчання дітей з різних меншин, строків та інструментів імплементації мовної статті Закону «Про освіту».

Експерти із занепокоєнням сприйняли запропонований підхід, коли для кожної національної меншини індивідуально визначаються умови імплементації статті.

Лілія Гриневич пояснила, що освіта в школах кожної з меншин має свої потреби, щоб на виході отримати відповідну якість. Зокрема, йшлося про те, що польська та болгарська мови належать до слов’янської групи, тому тут потрібен один підхід, а угорська та румунська – це мови іншої групи, і підхід має бути вже іншим.

«Знаєте, є жарт про те, як зайцю, пташці та черепасі дали завдання за однаковий час пробігти певну дистанцію. На цьому прикладі очевидно, що уніфікований підхід для всіх – хибний шлях. Наша ціль – привести всіх українських дітей до певного рівня оволодіння українською мовою на етапі закінчення загальної середньої освіти, враховуючи потреби тієї чи іншої групи», – зазначила Лілія Гриневич.

Обговорювались також інструменти, що дозволять якісно імплементувати статтю.

«Зараз ми сконцентровані на розробці нових програм, підручників та підготовці курсів для підвищення кваліфікації вчителів у школах з мовою навчання національних меншин», – повідомила Міністр.

Вона додала, що у цих процесах Україна активно залучатиме представників своїх меншин та педагогів зі шкіл, які працюють з тими дітьми, для яких державна мова не є материнською.

Експерти подякували за вичерпну довідку обґрунтування необхідності запровадження статті 7 Закону «Про освіту», яка враховує усі аспекти – від історичних передумов до правового обґрунтування.

З документом можна ознайомитися за посиланням:

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2017/10/31/2017.10.31-pozicziya-mon-shhodo-statti-7-zakonu.pdf

«Зараз я відчуваю, що ми змогли озброїти експертів Венеційської комісії реальними аргументами стосовно статті 7 нового Закону «Про освіту», – зазначила за результатами зустрічі Міністр.

Експерти Венеційської комісії перебували в Україні з 30 по 31 жовтня. Протягом цього часу вони зустрічалися з представниками національних меншин в Україні, представниками МЗС, МОН України та депутатами ВРУ.

Національна академія наук України підтримала виконання проекту ERA-PLANET програми «Горизонт 2020»

Президія Національної академії наук України ухвалила рішення про започаткування Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET» (ERA-PLANET/UA).

Від 2016 року за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» виконується проект ERA-PLANET, результатом якого має стати створення Європейської мережі спостережень змін на Землі. Нашу країну в цьому проекті представляє Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України.

Зазвичай проекти такого типу (назва яких починається з абревіатури «ERA») означають входження до Європейського дослідницького простору (European Research Aria – ERA), що передбачає дотримання принципу співфінансування (Co-funding) з боку країн-членів і країн-партнерів ЄС.

У зв’язку з цим під час засідання Президії НАН України, яке відбулося 25 жовтня 2017 року, було розглянуто питання про започаткування цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET» (ERA-PLANET/UA) й прийнято відповідну постанову. На засіданні виступив директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Федоров.

Програмою передбачено участь наукових установ різних відділень НАН України у виконанні зазначеного проекту.

У контексті набуття Угодою про асоціацію між Україною та ЄС чинності в повному обсязі з 1 вересня 2017 р. ухвалення рішення про започаткування цієї програми є надзвичайно важливим для Академії й держави в цілому, оскільки сприятиме процесу євроінтеграції України у сфері безпеки й екологічного моніторингу.

 

 

За інформацією Відділення інформатики НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... Вперед >>