Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Що відбулось у межах ХІ Всеукраїнського фестивалю науки

 

18 травня 2017 року

 в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України

 офіційно розпочався

ХІ Всеукраїнський фестиваль науки

 

Урочистому відкриттю ХІ Всеукраїнського фестивалю науки передувала прес-конференція його організаторів, участь у якій взяли

  • перший віце-президент Національної академії наук України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Антон Наумовець,
  • перший віце-президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАПН України Володимир Луговий,
  • президент Малої академії наук (МАН) України академік НАН України Станіслав Довгий,
  • заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України (м. Харків) академік НАН України Олександр Коноваленко,
  • аташе з питань наукового та університетського співробітництва Посольства Франції в Україні пан Сільвен Ріґолле,
  • професор Університету міста Пуатьє Абдерраззак Ель Альбані (Франція),
  • директор спеціалізованої школи №49 з поглибленим вивченням французької мови (м. Київ) Алла Сулейманова

Нині надійними партнерами Фестивалю науки є Посольство Франції в Україні й Інститут Франції. Академік НАН України А. Наумовець висловив подяку французьким колегам, підкресливши, що завдяки їм у межах Фестивалю щороку відбуваються заходи за участі запрошених гостей із Франції – переважно науковців, які погоджуються поділитися з українською аудиторією важливими та цікавими результатами своїх досліджень у різних галузях.

А. Наумовець також наголосив, що Фестиваль переконливо демонструє, що українська молодь досі має значний інтерес до науки і бажання відкривати нове, про що свідчать, наприклад, численні винаходи, представлені в межах Фестивалю учнями МАН України.

Насамкінець академік поінформував присутніх про програму заходів першого фестивального дня в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України й анонсував виставку «Зроблено в Києві», що відбудеться 25 травня 2017 року у виставкому центрі «КиївЕкспоПлаза» з нагоди Дня Києва, в межах якої свої науково-технічні розробки для потреб міста представлять і установи НАН України.

За словами академіка НАПН України В. Лугового, наука й освіта нерозривно взаємопов’язані й вкрай важливо здійснювати наукову організацію освітнього процесу. А Фестиваль, на його думку, покликаний виконати високу місію – змінити на краще ставлення суспільства до науки.

Пан С. Ріґолле наголосив, що французьке дипломатичне представництво радіє зі співробітництва з українськими партнерами, зокрема й для організації та проведення Фестивалю, а також готове продовжувати цю співпрацю. Як зауважив пан С. Ріґолє, французька сторона й у подальшому сприятиме молодим українським науковцям, надаючи підтримку для досягненнями ними того чи іншого освітнього або наукового рівня у французьких університетах і наукових центрах. Однак важливо, щоб, здобувши знання й навички, українські дослідники поверталися на Батьківщину й тут мали можливість реалізувати свій потенціал.

Французький учений-геолог професор А. Ель Альбані подякував Посольству Франції в Україні за запрошення на ХІ Всеукраїнський фестиваль науки, розповів присутнім про Університет міста Пуатьє, який є одним із найстаріших не лише французьких, а й європейських вищих навчальних закладів, і підкреслив особливе значення роботи досвідчених дослідників із підготовки молодих учених. Він також зауважив, що основними напрямами популяризації науки мають бути, по-перше, поширення інформації про наукові здобутки й наукового світогляду серед абсолютно різних громадян (тобто інформаційне покриття необмеженої за чисельністю аудиторії – незалежно від віку й обізнаності), а по-друге, окрема взаємодія з молоддю (в першу чергу з дітьми та юнацтвом) – для спрямованого пошуку потенційної цільової аудиторії, яка може зацікавитися науковою діяльністю і обрати її своїм майбутнім фахом. Для цього науковцям варто докласти зусиль і вийти з тісного кола свого внутрішньопрофесійного спілкування, щоб звернутися до світу. Насамкінець професор запевнив, що університет відкритий до співпраці як із молодими, так і з досвідченими дослідниками.

Як зазначив академік НАН України С. Довгий, МАН України долучилася до Фестивалю з перших років його проведення. І, крім виставки результатів досліджень, здійснюваних дорослими науковцями, проект прикметний виставкою науково-технічної творчості – розробок і винаходів – учнів МАН України. С. Довгий повідомив присутнім про спільну з французькими партнерами організацію «Анна-фесту» – заходу на вшанування французької королеви Анни – доньки Великого князя київського Ярослава Мудрого та дружини французького короля Генріха І, а також про наукові подорожі до інших країн (наприклад, Франції, Німеччини, США й інших), під час яких українські школярі представляють результати власної винахідницької діяльності, що незмінно отримують високу оцінку та численні схвальні відгуки і викликають за кордоном неабиякий інтерес.

До учасників прес-конференції звернулася й директор столичної спеціалізованої школи №49 з поглибленим вивченням французької мови (м. Київ) – А. Сулейманова, яка розповіла про міжнародні зв’язки очолюваного нею білінгвального гуманітарного середнього загальноосвітнього навчального закладу. За її словами, зарубіжний попит на висококваліфікованого фахівця значно підвищується в разі, якщо цей фахівець володіє хоча б однією іноземною мовою (бодай мовою країни, в якій він планує навчатися, стажуватися чи працювати). Підтверджує це й досвід колишніх учнів школи, багато з яких згодом зробили кар’єру в науці.

Вчений-радіоастроном академік НАН України О. Коноваленко привернув увагу до розвитку в Україні астрономічних і радіоастрономічних досліджень, які вже понад півстоліття здійснюються на дуже високому рівні та забезпечують нашій державі світовий пріоритет у цій галузі. Він зазначив, що зарубіжним колегам і конкурентам перевершити українських фахівців украй складно, адже цей надзвичайно наукоємний напрям має у нас потужну наукову традицію. Водночас, тенденцією останніх років є дедалі частіше долучення українців до міжнародної радіоастрономічної кооперації, в тому числі з Францією.

 

Перший день Фестивалю продовжився його офіційним відкриттям, на якому головували перший віце-президент НАН України академік НАН України Антон Наумовець і Надзвичайний та Повноважний Посол Франції в Україні пані Ізабель Дюмон.

Після вітального слова віце-президента Академії короткий концерт представили учні київської спеціалізованої школи №49, які виконали в тому числі й композицію французької учасниці пісенного конкурсу «Євробачення – 2017», що позаминулими вихідними завершився в українській столиці.

У зверненні віце-президента НАПН України академіка НАПН України В. Лугового йшлося про важливість пожиттєвої освіти й самоосвіти особистості та про помічену дослідниками закономірність – прямо пропорційну залежність між рівнем складності освіти та рівнем самостійності при її здобутті (перехід на вищий щабель знань потребує більшої особистої заангажованості у процес і збільшує питому частку та роль власних зусиль здобувача). В. Луговий також підкреслив, що університети мають стати справжніми дослідницькими просторами, в межах яких скоротиться шлях «від аудиторії до лабораторії». Проте такі суттєві зміни в освітній сфері неможливі без потужного наукового фундаменту, який має бути активно задіяний при підготовці кваліфікованих кадрів – особливо в системі вищої освіти.

Пані Посол І. Дюмон у своєму слові до присутніх зазначила, що сприяння двосторонньому українсько-французькому наукову співробітництву є одним із головних пріоритетів у діяльності Посольства, а інструментом підтримки цієї співпраці обрано стипендії, спеціальні науково-навчальні програми (на зразок двосторонньої програми «Дніпро») тощо. Надзвичайно важливо, що Україна долучилася до різних програм, які відкривають перед нею додаткові можливості інтегрування до Європейського дослідницького простору. Йдеться насамперед про європейську програму академічних обмінів «Erasmus+», Рамкову програму Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», а також участь у проектах CERN. «Всі у світі зрозуміли, що для досягнення вершин і відкриття нового слід об’єднуватися», – так пані Посол охарактеризувала одну з тенденцій, що маркує сучасні реалії, – поширення різноманітних форм міжнародної наукової кооперації. Крім того, вона зауважила, що представляє Францію не лише як державу історії та культури, але й як країну науки, інновацій і стартапів, а до складу французького дипломатичного представництва в Україні належать як власне дипломати, так і науковці – й уся ця команда вважає за необхідне підтримувати українську науку, зокрема МАН України, адже внесок у майбутнє – це передусім допомога молодому поколінню.

Наступною частиною програми першого фестивального дня стали дві захопливі науково-популярні лекції, представлені академіком НАН України О. Коноваленком (на тему: «Сучасний Всесвіт очима низькочастотної радіоастрономії в Україні») та професором А. Ель Альбані (на тему: «Нова глава історії старого життя 2 мільярди років тому»).

Академік О. Коноваленко розповів про об’єкт радіоастрономічних досліджень і діапазони частот, із якими вони працюють, а також про гордість української радіоастрономії – унікальний радіотелескоп УТР-2. Причому радіотелескоп УТР-2, введений в експлуатацію понад 40 років тому, нещодавно було суттєво модернізовано (в межах виконання цільової комплексної програми НАН України «Розвиток, створення та використання найбільших у світі українських низькочастотних радіоастрономічних елементів і систем»), внаслідок чого вдалося досягти значного збільшення його чутливості й роздільної здатності.

Радіотелескопи дають змогу не лише вивчати віддалені космічні об’єкти (а як пояснив академік О. Коноваленко, лише в нашій галактиці Чумацький Шлях – близько 100 млрд зоряних систем) на зразок планет Сонячної системи, екзопланет, пульсарів, квазарів, а й давати цілком практичну користь землянам – наприклад, при дослідженні космічної погоди. Загалом же, застосування радіоастрономічних методів дає вченим змогу наблизитися до виявлення й розуміння об’єктів, які є невидимими в оптичному діапазоні. «Тільки спостерігаючи Всесвіт у різних діапазонах, можна отримати цілісне уявлення про його структуру», – підкреслив академік. Він також пояснив, що для того, аби залишитися серед світових лідерів у галузі радіоастрономії, Україна конструює ще один ефективний радіотелескоп – радіотелескоп нового покоління ГУРТ (Гігантський український радіотелескоп), який за основними характеристиками не поступається радіотелескопам інших країн.

Серед останніх помітних і всесвітньо відомих здобутків вітчизняних радіоастрономів – участь у космічній місії до Юпітера «Juno Spacecraft», головним наземним телескопом для підтримки якої став УТР-2. Наші фахівці, до того ж, здійснили наукове обґрунтування участі України в реалізації космічної місії на Місяць «Farside Explorer», зокрема в тій її частині, що стосується забезпечення посадки на поверхню цього природного супутника Землі. На завершення академік О. Коноваленко розповів про співпрацю з французькими колегами – ученими Мендонської й Нансейської обсерваторій.

Доповідь професора А. Ель Альбані було присвячено цікавим результатам геологічних досліджень відшарувань гірських порід на території Габону, під час яких аналізувалися скам’янілості зі слідами давніх багатоклітинних організмів. Фосилізовані рештки збереглися досить добре, попри те, що датуються так званим Середньовіччям планети, початок якого припав на два мільярди років тому. В цей час в атмосфері планети зросла частка кисню, що, у свою чергу, посприяло бурхливому розвиткові багатоклітинного життя.

Професор звернув увагу, що сучасне наукове обладнання – насамперед мікротомограф, придбаний Університетом міста Пуатьє за 500 тис. євро, – дає змогу здійснювати неруйнівний (або ж неінвазивний) аналіз матеріалу (зокрема, вивчати сліди давніх багатоклітинних живих організмів, закарбовані не лише на поверхні скам’янілостей, а й усередині їх, а також відтворювати наскрізну віртуальну кольорову тривимірну модель матеріалу). Щоб проілюструвати це твердження, професор продемонстрував одну з таких моделей, завдяки якій вдається надзвичайно докладно обстежити досліджувані об’єкти. Дослідники також дійшли висновку, що подальше зменшення вмісту кисню в атмосфері нашої планети призвело до пригнічення розвитку життя, який повноцінно відновився лише 500 млн років тому.

До речі, результати цих наукових робіт мали широкий резонанс – зокрема, у Франції про них написали такі відомі видання, як «Figaro» та «Le Monde». В майбутньому вчені планують провести подібні дослідження і з матеріалами, знайденими на території України: на думку А. Ель Альбані, вони є не менш цікавими для науки, ніж габонські.

Підбиваючи підсумки лекційної частини програми першого фестивального дня, академік А. Наумовець подякував лекторам, підкресливши, що їхні цікаві доповіді допомагають ближче познайомитися з переднім краєм науки.

На завершення урочистостей відбулося вручення почесних відзнак переможцям конкурсу на краще наукове видання 2017 року та почесних грамот і дипломів за організацію та проведення Фестивалю.

За активну участь у виставці-презентації та сприяння розвитку науки Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка нагороджений ДИПЛОМОМ XI ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ НАУКИ.

Того ж дня у фойє Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України працювала виставка-презентація наукових досягнень установ НАН України, участь у якій взяли близько 50 академічних інститутів, що представили понад 460 інноваційних розробок (із повним списком яких можна ознайомитися за посиланням:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_list_departments.pdf ).

Тим часом на другому поверсі інституту було розгорнуто виставку робіт учнів МАН України.

Усе починається з дитинства. Шлях у велику науку – так само. У цьому переконалися відвідувачі XI Всеукраїнського фестивалю науки. На виставці-презентації наукових розробок академічних інститутів НАНУ були і винаходи вихованців Малої академії наук.

Найцінніший скарб – це навіть не готовий продукт, а сама ідея.  На підтвердження цьому третьокласник Тимур Гордієнко представив свої креслення двоповерхового “розумного будинку”, який прокидатиметься раніше господаря, відчинятиме вікна і будитиме його під приємну музику. Поряд на столі Тимур розмістив макет “розумної кухні”.

Це не просто “чотири стіни” з меблями, а нашпигована датчиками та різною технікою кімната, яка сама зможе ввімкнути плиту, розбити яйце і підсмажити господарю яєчню. На провокаційне запитання, чи смачні страви приготує така “інтелектуальна кухня”, хлопець на хвилину замислився і відповів: звичайно, якщо її запрограмує ... мама.

Чимало винаходів юних науковців спрямовані на зміцнення обороноздатності країни. Дев’ятикласник Політехнічного ліцею, вихованець МАН Михайло Комашня придумав, як вдосконалити типовий бронежилет для української армії. Він може втримати кулю і зберегти життя бійцю, але ці дев’ять чи двадцять грамів металу викличуть переломи ребер та інші істотні ушкодження. Михайло запропонував додати до бронежилету прошарок найдоступнішої рідини – води, що дозволить розподілити тиск від кулі по всій площині захисної пластини. За його словами, винахід перебуває у стадії патентування, тож можна сподіватися, він знайде своє застосування у нашій оборонній промисловості.

В рамках XІ Всеукраїнського фестивалю науки презентувала програму майстер-класів і Міжнародна лабораторія робототехніки, електроніки та програмування, а саме:

  • Польоти на Дронь, що дали можливість кожному відвідувачу спробувати себе в ролі пілота.
  • Перегонки на машинках на блютуз управлінні за допомогою мобільного пристрою.
  • Малювання об'ємно різнокольорових 3D-малюнків.
  • Танці від пінгвінів-роботів під музику Майкла Джексона і багато іншого.

“Учителі мають бути не стільки математиками чи фізиками, скільки психологами. Головне – зацікавити дитину наукою, пробудити бажання створювати щось нове”, – наголосив Сергій Назаренко, який реалізує в Україні освітній проект Hyong Engineers.

19 травня 2017 року з нагоди Дня науки й у рамках ХІ Всеукраїнського фестивалю науки в Краматорську відбулось Урочисте спільне засідання Ради Донецького наукового центру НАН України та МОН України (ДНЦ) і Ради ректорів вищих навчальних закладів (ВНЗ) Донецької та Луганської областей, присвячене Дню науки.

Відкрив засідання голова ДНЦ доктор технічних наук, професор В.Д. Ковальов. Він повідомив, що від самого започаткування Фестивалю ДНЦ брав щонайактивнішу участь в його організації та проведенні. Щороку впродовж квітня – травня відбувається чимало заходів, цікавих для наукової спільноти і творчої молоді.

В.Д. Ковальов також нагадав, що ДНЦ є першим регіональним науковим центром України – його було створено 52 роки тому. Станом на 2014 рік у Донецькому регіоні працювало 13 установ НАН України, а галузевий сектор налічував 120 науково-дослідних і проектно-конструкторських, технологічних організацій. У науковій сфері Донбасу було зайнято понад 12 тис. осіб, серед яких – 850 докторів наук і понад 5 тис. кандидатів наук. Однак у зв’язку з подіями на Сході України Національна академія наук України була змушена перемістити з Донецького регіону 9 наукових установ. Згідно з постановою Президії НАН України в грудні 2014 року ДНЦ було передислоковано до м. Покровськ (колишній Красноармійськ) Донецької області – в будівлю Покровського індустріального інституту. За результатами спільного засідання Президії НАН України і Колегії МОН України, що відбулося наприкінці грудня 2015 року, Центр розгорнув свою роботу на площах Донбаської державної машинобудівної академії в м. Краматорськ. На завершення свого виступу голова ДНЦ поінформував присутніх про науково-організаційну діяльність наукового центру в 2016-2017 роках (Стислий звіт: http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/DNC_2016_2017_dodatok.pdf ).

Під час засідання директор Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України доктор технічних наук, професор В.О. Білошенко повідомив про діяльність очолюваної ним установи в умовах переміщення, окремо наголосивши на основних проблемах у роботі переміщених установ – дефіциті фінансування, відсутності житла для вчених і вкрай недостатній матеріально-технічній базі. Він також запропонував відновити діяльність експертної ради ДНЦ.

На засіданні виступив і директор Інституту економіки промисловості НАН України академік О.І. Амоша, який розповів про залучення ресурсів для відновлення й розбудови Донбасу. Він дав оцінку економічному потенціалові Донеччини та Луганщини, розкрив переваги регіону й обґрунтував проблеми, пов’язані з військовим конфліктом, а також запропонував основні напрями відновлення промисловості цих областей із розкриттям галузевих особливостей відновлення виробництва.

Крім того, в межах урочистого зібрання було підписано договір про спільну діяльність між Донецьким науковим центром НАН України та МОН України і Донецьким територіальним відділенням Національного центру «Мала академія наук України» – з метою створення умов для виявлення, розвитку й підтримки талановитих і обдарованих учнів та налагодження співпраці у сфері позашкільної освіти, залучення вчених наукових установ і вищих навчальних закладів до роботи з МАН.

З нагоди Дня науки найкращі науковці Донбасу отримали почесні грамоти Донецької державної обласної адміністрації, Краматорського міського голови та ДНЦ.

А наприкінці заходу талановита молодь вищих навчальних закладів привітала присутніх концертними номерами.

19 травня 2017 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулось нагородження лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2016 року, Указ про присудження якої Президент підписав 7 квітня 2017 року 

http://www.president.gov.ua/documents/1012017-21650

19 травня 2017р. відбулося Урочисте засідання, присвячене Дню науки, за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. 

Під час заходу були вручені державні нагороди, премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, а також

відзнаки  Scopus Awards Ukraine (див. тут: 

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3196   ).

Дні пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та жертв політичних репресій

 

День пам‘яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня 2017р. відзначався День пам‘яті жертв геноциду кримськотатарського народу, встановлений Верховною Радою України у 2015 році. Саме цього дня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар.

Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою лише особисті речі, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Однак насправді ж вдавалося зібрати у середньому 20–30 кг речей та продуктів, більша частина майна конфісковувалася.

Загалом під час головної хвилі депортації (18–20 травня) до Середньої Азії, головним чином в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан та Росію, було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення Другої світової війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 000 кримських татар, серед яких половина — це діти до 18 років.

Лише з 1968 року розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. У кінці 1960-х — на початку 1970-х років цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стільки прибули самостійно.

 

День пам’яті жертв політичних репресій

Раніше День пам’яті жертв політичних репресій поєднувався з Днем пам’яті жертв голодомору.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року Дні пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій розведено у часі. День пам’яті жертв голодоморів залишився щочетвертої суботи листопада, а третя неділя травня встановлена Днем пам’яті жертв політичних репресій.

Відповідно до Указу Президента України від 23 березня 2017 р. №75 «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років»,

http://www.president.gov.ua/documents/752017-21514 ,

21 травня 2017 року в Україні відбулися різноманітні заходи з метою гідного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, донесення до українського суспільства та світової спільноти об’єктивної інформації про злочини, вчинені у XX столітті комуністичним тоталітарним режимом на території України.

Як відомо 2 червня 1937р. було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якої 5 серпня 1937р. вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масовим репресіям.

Згідно розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей.

Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.

 

20 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Німеччини відвідав Меморіальний комплекс, який створили на території колишнього концентраційного табору "Заксенгаузен".

Нацистський концтабір Заксенґаузен діяв між 1936 та 1950 роками. З 1936 по 1945рр. діяв як табір, головним чином для політв'язнів Німеччини, а з 1945 до весни 1950 року цю справу продовжив вже сталінський радянський режим як "Спецтабір № 7", головним чином для політв'язнів. За роки існування нацистської Німеччини тут утримували близько 200 тисяч осіб.

Порошенко встановив вінок біля меморіальної дошки у пам'ять про українських в'язнів, які пройшли через цей табір. Зокрема, тут утримувались діячі ОУН Степан Бандера, Андрій Мельник, Олег Ольжич та багато інших відомих історичних постатей.

21 травня 2017р. в Україні відбулося покладання квітів до пам’ятних знаків, жалобні віче та церемонії.

Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (проспект Броварський у Дніпровському районі м. Києва).

Усі охочі 21 травня змогли ознайомитись із фотодокументальною виставкою «Слово, обірване у Биківні», яка експонувалась при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечувався співробітниками Заповідника.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня 1937 року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі. У заздалегідь підготовлені ями скидали тіла жертв, які потім присипались вапном та ґрунтом.

Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб (на думку дослідників 30-35 тисяч мешканців Києва і Київської області і 3,5 тис. іноземних громадян). На околиці Києва у Биківнянському лісі знайшли свій останній спочинок письменники Михайло Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв «Великого терору».

Биківнянська трагедія – історична довідка:

http://ua.bykivnya.org/page/storichniy_oglyad

У Львові в День пам’яті жертв політичних репресій керівництво обласної державної адміністрації,

обласної ради, Львівської міської ради та представники громадськості поклали квіти та лампадки

біля пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів (пл. Шашкевича). Духовенство провело екуменічну панахиду, після чого відбулось громадське віче. 

Згодом усі учасники заходу перейшли до Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».

Від учнівського парламенту та громадськості до хреста на території Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» поклали квіти та лампадки.

Всеукраїнське товариство політв’язнів і репресованих поклало квіти до приміщення колишньої тюрми (вул. Судова,7) та колишньої тюрми Бригідки (приміщення Львівського СІЗО, вул. Городоцька, 20).

Також відбулося покладання квітів до Стіни пам'яті та скорботи (вул. Замарстинівська, 9) Львівським Крайовим Братством ветеранів національно-визвольної боротьби.

До Меморіалу жертвам політичних репресій московського комуністичного режиму в Україні на полі поховань № 55 Янівського кладовища Львівською обласною організацією Всеукраїнської Ліги українських жінок також було проведено чин покладання квітів.

До поховань жертв терору НКВД у 1941 році на полі № 82 Личаківського кладовища квіти поклали представники Львівської обласної спілки політичних в`язнів України.

 

Дещо з історії в’язниці «на Лонцького»

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» — колишня тюрма у Львові, яка використовувалася в 20 столітті як політична в'язниця польською, радянською та нацистською владами. З 2009 року — національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів.

У 1889-1990 роках на перехресті вулиць Леона Сапеги (сьогодні – Степана Бандери) та Коперника за проектом архітектора Ю.К. Яновського була споруджена будівля австро-угорської жандармерії в стилі неоренесансу. Будівля самої в'язниці була зведена під час приналежності міста до Польщі, у 1918-1920 роках.

В тюремному корпусі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до повноважень котрого входила боротьба з «антидержавними» організаціями типу Організації українських націоналістів та Комуністичної партії Західної України. Неофіційно, тюрма спеціалізувалася на політичних в’язнях. У 1935 році в споруду було переведено слідчий відділ поліції, а в'язниця стала використовуватися як слідчий ізолятор. Під час Львівського процесу 1936 року в тюрмі утримувалися Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь та інші підсудні.

У 1939-1941 роках під час Першої радянської окупації в приміщенні знаходилася В'язниця №1, розрахована на 1500 осіб, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВС.

Станом на 22 червня 1941 року, коли Німеччина здійснила напад на СРСР, у тюрмах Львівської області було 5 424 в'язні. Вони утримувалися у трьох в'язницях Львова:

№ 1 — на Лонцького,

№ 2 — Замарстинівській,

№ 3 — Бриґідках.

Коли львівські тюрми стали переповнені (наприклад, у тюрмі на Лонцького при ліміті 1 500 осіб перебувало 3 638 в'язнів), частину в'язнів відправили до м. Золочева, де вони утримувалися в місцевому замку.

(Винищення львівських вязнів у червні 1941р.:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Винищення_львівських_в'язнів_у_червні_1941 )

Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року у тюрмі на Лонцького працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в'язнів (згідно зі свідченнями Начальника тюремного відділу НКВС по Львівській області лейтенанта Лермана, 924 особи).

У 1941-1944 роках споруда використовувалася як слідча в'язниця гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД. Тюремний двір був викладений надгробками зі старого єврейського кладовища. Довгий час в тюрмі утримувався відомий польський вчений Казимир Бартель.

У 1944-1991 роках тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (НКДБ)-МДБ-КДБ СРСР, одночасно – Управління внутрішніх справ Львівського міськвиконкому- Міське Управління ГУМВС України у Львівській області,  МВС України.

Навпроти в'язниці, на площі Шашкевича у 1997 році був зведений Памятник “Жертвам комуністичних злочинів”.

Ініціативу львівської громадськості щодо створення в приміщенні колишньої тюрми «на Лонцького» Меморіалу пам'яті жертв окупаційних режимів підтримали Львівська міська рада, Львіська обласна рада та Служба безпеки України. Координацію робіт зі створення Меморіалу здійснювала Робоча група, до складу якої увійшли представники названих структур, Центру досліджень визвольного руху та відомі громадські діячі.

 

Адреса вязниці-музею «на Лонцького»:

м. Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. Брюллова)

10:00 - 19:00 (нд. до 17:00)

+38 (032) 247-42-20

www.lonckoho.lviv.ua

Вхід та екскурсія безкоштовні.

 

Вшановуючи пам’ять убитих і закатованих українців – жертв політичного терору радянської влади, бачимо, що в жорна безжальної репресивної машини потрапили сотні тисяч людей. Майже в кожній українській родині можна знайти відбитки тих страшних подій.

 

На жаль,  внаслідок російської збройної агресії проти України (2014-2017рр):

 https://uk.wikipedia.org/wiki/Російська_збройна_агресія_проти_України_(2014—2017) 

українські громадяни сьогодні теж перебувають за ґратами в Російській Федерації за політичними мотивами.

У 1949р. була підписана Женевська конвенція про поводження з військовополоненими, відповідно до якої військовополонені, які потрапляють до ворога внаслідок бойових дій, мають перебувати у владі ворожого уряду, а не окремих осіб або військових частин, вони потребують гуманного поводження, яке категорично забороняє будь-яку дискримінацію за ознаками раси, національності, віри, статі, політичних поглядів, майнового стану тощо. Після закінчення воєнних дій військовополонені звільняються і репатріюються, за винятком осіб, проти яких було порушено кримінальне переслідування за скоєні злочини.

Станом на 6 травня 2017р., 128 громадян України перебувають в заручниках у бойовиків, ще десятеро ув'язнені в Росії. Про це заявив радник голови СБУ Юрій Тандіт.

Бойовики на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей утримують українських заручників в нелюдських умовах.

Багато українських полонених було закатовано і вбито.

Перший віце-спікер Верховної Ради, представник гуманітарної підгрупи в мінському процесі Ірина Геращенко зауважила, що наразі процес звільнення полонених з окупованих територій залишається складним.

Привітання президента НАНУ Б.Є. Патона з Днем науки; про створення Офісу оцінювання діяльності установ НАНУ; академік А.Г. Загородній про Фестиваль науки

 

Привітання президента Національної академії наук України

академіка НАН України Б.Є. Патона

 з нагоди Дня науки:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Science_Day_2017_greeting_from_academician_Borys_Paton.pdf

 

Створення Офісу

оцінювання діяльності наукових установ НАН України:

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3155

 

 

Віце-президент Національної академії наук України,

директор Інституту теоретичної фізики

 імені М.М. Боголюбова НАН України

 академік Анатолій Глібович Загородній

розповів

в ефірі чергового випуску програми «Резонансна тема»

 радіостанції «Голос Києва»

 Про історію науково-фестивального руху у світі,

 завдання й цьогорічну програму Всеукраїнського фестивалю науки

 

Гість передачі зауважив, що історія подібних фестивалів у світі бере початок з Великої Британії: близько 175 років тому Британська асоціація наукових досліджень вперше запросила представників зацікавленої громадськості на своє засідання, під час якого за звичаєм обговорювалися останні досягнення науки. Така практика швидко набула популярності, і фестивальний рух покрокував планетою далі. Нині фестивалі науки проводяться багатьма країнами, найактивнішими серед яких є, крім самої Великої Британії, Франція, Італія, Австрія, Китай. Не залишається осторонь і Україна: 2007 року Національна академія наук виступила з ініціативою щодо започаткування аналогічного національного фестивалю, а вже наступного, 2008 року він набув всеукраїнського статусу, закріпленого Указом Президента України (№444 від 16 травня 2008 року: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/444/2008 ).

«Життя нині у всіх напружене і складне. Люди часом не мають можливості докладно познайомитися з тим, що ж відбувається в сучасній науці. Вони послуговуються останніми її досягненнями, але навіть не замислюються над тим, що це – результат копіткої праці дослідників, інженерів, технологів», – зазначив академік А.Г. Загородній і додав, що, зважаючи на такий стан справ, першочерговою і головною метою Фестивалю науки є популяризація сучасних наукових знань і наукового світогляду в українському суспільстві: «Ми прагнемо поінформувати якнайширші верстви населення про досягнення нашої науки, продемонструвати її роль та значення для життя суспільства, а також привернути увагу молодих людей, заохотити їх займатися науковими дослідженнями». Організатори також сподіваються, що проведення Фестивалю сприятиме підвищенню престижу наукової діяльності в нашій країні.

В рамках Фестивалю установи Національної академії наук і національних галузевих академій наук України представляють результати не лише фундаментальних, а й прикладних досліджень – численні інноваційні розробки й технології для потреб різних галузей вітчизняної економіки. Демонстрація новітніх прикладних досягнень має як ознайомчу, просвітницьку мету, так і цілком конкретну практично спрямовану: вчені звертають увагу представників бізнес-кіл на готові до впровадження на виробництвах перспективні розробки, що можуть дати (а чимало з них – уже дають) значний економічний ефект.

Загалом формат Фестивалю дуже цікавий: його цьогорічною програмою передбачено різноманітні заходи – відкриті науково-популярні лекції провідних учених, виставки, круглі столи, дискусії, відвідання дослідницьких лабораторій, де можна на власні очі побачити, чим і в який спосіб займаються науковці. «Дуже важливо, що в заходах Фестивалю активну участь бере молодь – учні Малої академії наук України, студенти, аспіранти, молоді вчені, які також повною мірою усвідомлюють необхідність популяризації науки», – підкреслив гість радіостудії. З року в рік організаторів та учасників Фестивалю неабияк надихає те, що проект отримує в цілому позитивні відгуки – особливою підтримкою та схваленням він незмінно користується у шкільної аудиторії – учнів та вчителів, оскільки значна частина подій його програми відбувається саме в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

А.Г. Загородній також поінформував, що 25 травня 2017 року в столиці відбудеться виставка «Зроблено в Києві», в межах якої свої ефективні науково-технічні розробки представлять і академічні установи. Як зауважив учений, нині діє Угода про співпрацю між Національною академією наук України та Київською міською державною адміністрацією, відповідно до якої науковці виконують низку проектів для потреб міста й містян. Зокрема, дослідники Академії на основі аерокосмічних знімків вивчали зсувні процеси у столиці: за результатами проведених робіт до міської влади подано експертні висновки та пропозиції з поліпшення ситуації в цій сфері. Київські клініки вже давно й активно користуються унікальною оригінальною технологією електричного зварювання м’яких живих тканин і відповідним обладнанням: розробки, створені за цим напрямом науковцями Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, постійно розширюють сферу свого застосування, знаходячи його, наприклад, у хірургії, онкології, гінекології, офтальмології тощо. Ще одна розробка цього ж інституту – технологія безстикового зварювання залізничних рейок – важлива як на рівні столиці, так і в загальнонаціональному масштабі, оскільки дає потягам змогу пересуватися колією з вищою швидкістю до 150 км/год: довжина такого залізничного полотна (його ще називають «оксамитовим шляхом»), прокладеного територією нашої держави, нині сягає вже 5 тис. км. До надзвичайно важливих наукових результатів, що мають практичну користь передусім для великого міста, належать спеціальні клеї, призначені для герметизації конструкцій тунелів метрополітену шляхом швидкого усування їхніх дефектів, наприклад тріщин. Загальнонаціональне значення мають і роботи, в яких беруть участь науковці Академії і які спрямовані на подовження терміну експлуатації енергоблоків атомних електростанцій, що вже переважно вичерпали свій ресурс. Дослідники, випробувавши механічні властивості зразків-свідків корпусів цих енергоблоків, дійшли висновку про безпечність подальшої експлуатації останніх. У підсумку це щороку заощаджує Україні кілька мільярдів доларів США, які в іншому разі довелося б витратити на будівництво нових потужностей. Біологи Академії постійно працюють над новими високопродуктивними сортами сільськогосподарських культур, у першу чергу, озимої пшениці. Нині майже на третині посівних площ України зростають культури селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, максимально пристосовані саме до наших кліматичних умов.

Ці, а також багато інших розробок представлено на Фестивалі науки.

Як поінформував академік А.Г. Загородній, після урочистого відкриття заходу в Києві – в будівлі вже згадуваного Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України – учасники Фестивалю традиційно мали змогу послухати лекції двох провідників учених – вітчизняного й зарубіжного. Заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України академік Олександр Олександрович Коноваленко прочитав лекцію «Сучасний Всесвіт очима низькочастотної радіоастрономії в Україні», присвячену дослідженню космічного електромагнітного випромінювання, а запрошений учений – професор Університету міста Пуатьє Абдерраззак Ель Альбані – виступив із лекцією на тему: «Нова глава історії старого життя 2 мільярди років тому», в якій виклав деякі нові цікаві результати, що стосуються проблем виникнення життя на Землі, а саме – появи й еволюції багатоклітинних організмів.

А.Г. Загородній нагадав і про інші цікаві науково-популяризаційні ініціативи, до яких долучаються вчені НАН України, – зокрема, про проект академічної наукової молоді «Дні науки» та громадський проект із проведення інтерактивних експериментів просто неба «Наукові пікніки», – а також розповів про підтримку молодих учених в Академії, наголосивши: «Ми чудово усвідомлюємо, що саме молоді науковці – це майбутнє нашої науки і перед ними мають бути відчинені всі двері».

 

Що хотіли запропонувати на виставці- презентації наукових досягнень НАН України (18-19 травня 2017р.):

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_more.pdf

Всього експонувалось понад 460 інноваційних науково-технічних розробок.

З їх повним переліком можна ознайомитися за посиланнями:

1. По відділеннях (Розробки ФМІ НАН України – ст. 44-46):

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_list_departments.pdf

2. По тематиці (Розробки ФМІ НАН України – ст. 102-104):

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/SCIENCE_FESTIVAL_2017_exposition_list_topics.pdf

 

 

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

 

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>