Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Мости в космос (до 150-ліття Є.О. Патона)
Normal 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4
Усі, кому доводилося працювати з Євгеном Оскаровичем, відзначали його професійність, самовідданість, порядність і громадянську мужність.
Про головні віхи його нелегкого життєвого шляху, сповненого вагомими здобутками, йдеться у документальній стрічці "Євген Патон – архітектор мостів" із циклу "Історії міста" телеканалу "1+1" https://youtu.be/YfaLraRnOfU.
Євген Патон походив із давнього дворянського роду. «Дід Євгена Оскаровича закінчив війну генералом від інфантерії, був сенатором Російської імперії. Залізним правилом цього роду завжди було служіння батьківщині», – згадував учений-матеріалознавець академік Ігор Походня (1927–2015), який працював із Є.О. Патоном. Батько майбутнього блискучого науковця, як і багато інших представників родини Патонів, був військовим (полковником гвардії), згодом – працював дипломатом, на момент народження сина Євгена перебував у Ніцці як російський консул. За словами молодшого сина, Президента НАН України академіка Бориса Патона, у православному храмі в Ніцці навіть збереглася церковна книга з виписками про народження його батька.
1894 року Євген Патон закінчив Дрезденський політехнічний інститут і отримав роботу: зокрема відомо, що він брав участь у будівництві залізничного вокзалу у Дрездені. Здібного молодого чоловіка цінували та пропонували йому залишитись у Німеччині і займатись там наукою та викладанням. Однак він вирішив повернутися додому. Та, щоб працювати в Російській імперії, мусив підтвердити свою кваліфікацію. «Батькові довелося вступити на навчання на останній курс Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення і за рік виконати кілька курсових проєктів та скласти іспити. Він зміг це зробити, отримав диплом і срібний значок інженерів шляхів сполучення. Спочатку працював у Петербурзі, потім переїхав до Москви», – говорить академік Борис Патон.
За якийсь час перспективного науковця помітили й запропонували йому викладати в Київському політехнічному інституті. Євген Оскарович погодився, і вже 1904 року отримав під своє керівництво кафедру мостобудування, а потім і факультет інженерних споруд. За спогадами колег і студентів, професор Є.О. Патон мав особливий стиль викладання. «Євген Оскарович вважав, що лекції читати потрібно, але студентам краще більше часу приділяти знайомству з фаховою літературою та проєктами різноманітних об’єктів. Він був переконаний, що студентські курсові та дипломні проєкти мають бути робочими. Для цього він навіть проводив заняття з використанням моделі мосту в натурну величину», – згадує Борис Євгенович Патон.
Детальніше про життя і наукові здобутки академіка Є.О. Патона читайте http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6179.
Powered by CuteNews