Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Відбулась звітна наук. сесія комплексної програми наук. досліджень НАНУ «Фундаментальні аспекти відновлювано-водневої енергетики…»

7 грудня 2017 р. відбулась звітна наукова сесія цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Фундаментальні аспекти відновлювано-водневої енергетики і паливно-комірчаних технологій» на базі Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України.

Відкрив наукову сесію голова Наукової ради Програми академік НАН України Ю.М.Солонін, який коротко охарактеризував хід виконання Програми у поточному році, основні здобутки та проблеми в її реалізації. Було відзначено важливість того, що Програма дає можливість розвивати дослідження з таких актуальних напрямів досліджень, як водневі та паливно-комірчані технології.

На сесії було заслухано звіти за науковими проектами з трьох напрямів Програми:

  • отримання водню;
  • зберігання водню;
  • паливні комірки.

У роботі наукової сесії взяли участь керівники та виконавці проектів Програми. Було заслухано і обговорено 17 усних та 11 стендових доповідей, які представляли майже 130 співавторів з 14 установ 5 Відділень Академії.

Виконання проектів Програми дозволило охопити та запропонувати вирішення низки фундаментальних і прикладних проблем, спрямованих на створення нових матеріалів, технологічних процесів та конструкцій, які можуть стати основою впровадження в Україні відновлюваних джерел енергії, водневих і паливно-комірчаних технологій.

Зокрема, проведено дослідження нових речовин, які є перспективними для створення матеріалів, що характеризуються здатністю до накопичення водню. Отримані сплави-композити на основі магнію здатні накопичувати від 5 до 6,5 мас. % водню. Вони характеризуються зниженими температурами початку виділення водню і підвищеною кінетикою процесів гідрування-дегідрування. Розроблені матеріали можуть бути використані в стаціонарних умовах, в системах автономного енергозабезпечення, особливо в комплексі з високотемпературними твердооксидними паливними комірками.

В ході роботи сесії було також зазначено важливість та актуальність отриманих наукових і науково-технічних результатів, а також той факт, що частина результатів при подальшій співпраці з підприємствами та організаціями відповідного профілю можуть знайти практичне використання.

На завершення наукової сесії виступили голова Наукової ради Програми академік НАН України Ю.М.Солонін, а також керівники проектів Ю.К.Пірський, О.Д.Васильєв, Г.Я.Колбасов, О.М.Дудник і Ю.П.Морозов.

На думку керівника Програми академіка НАН України Ю.М.Солоніна, розроблені протон-провідні керамічні комірки мають реальний шанс бути впровадженими, оскільки вже запропоновано пілотні проекти окремих паливних комірок і макетні зразки. У інших виступах було зазначено, що наукова звітна сесія відбулася на високому рівні завдяки змістовним науковим доповідям, які були присвячені вирішенню актуальних проблемам розвитку фундаментальних основ відновлюваних джерел енергії, водневих і паливно-комірчаних технологій.

Основні результати доповідей учасників звітної наукової сесії ввійшли до збірки тез, підготовленої та виданої робочою групою при Науковій раді Програми.

В межах роботи звітної наукової сесії було проведено засідання робочої групи при Науковій раді програми, присвячене виконанню проектів Програми у 2017 році. За результатами розгляду усних і стендових доповідей робоча група провела експертну оцінку результатів виконання проектів Програми у 2017 році та надала рекомендації Науковій раді програми щодо фінансування досліджень в межах Програми в 2018 році.

 

Робоча група наукової ради Програми

 

P.S. На сесії були представлені доповіді за участю працівників ФМІ НАНУ, а саме:

 

ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ КОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ МАГНІЮ: СИНТЕЗ ТА СТРУКТУРА. ВПЛИВ ФАЗОВОГО ТА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ НА ДЕСОРБЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ЦИКЛІЧНУ СТІЙКІСТЬ

Завалій І.Ю., Березовець В.В., Денис Р.В., Рябов О.Б.

Фізико-механічний інститут НАН України

ВИВЧЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ КЕРАМІЧНИХ ПАЛИВНИХ КОМІРОК ТА РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДІВ ЇХ ПІДВИЩЕННЯ

Осташ О.П.(1), Василів Б.Д.(1), Подгурська В.Я.(1), Пріхна Т.О.(2), , Свердун В.Б.(2), Васильєв О.Д.(3), Бродніковський Є.М.(3), Полішко І.О.(3)

(1) Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України,

(2) Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України,

(3) Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України.

 

В рамках програми «Фундаментальні аспекти відновлювано-водневої енергетики і паливно-комірчаних технологій» (http://www.materials.kiev.ua/Hydrogen/index.html) ФМІ НАНУ виконує два проекти:

1) Проект №16 “Розроблення нових сплавів та композитів на основі магнію як ефективних водень-акумулюючих матеріалів для застосування у пристроях постачання водню”

http://www.materials.kiev.ua/Hydrogen/16p.html

Партнер проекту: Інститут енергетичних технологій, Кєллер, Норвегія

Контактна особа: Завалій Ігор Юліанович, відповідальний виконавець, професор

2) Проект №25 “Вивчення механізмів впливу робочого середовища на фізико-механічні характеристики матеріалів керамічних паливних комірок та розроблення технологій їх підвищення”

http://www.materials.kiev.ua/Hydrogen/25p.html

Контактна особа: Осташ Орест Петрович, докт.техн.наук, професор

 

Голова Наукової ради Програми «Фундаментальні аспекти відновлювано-водневої енергетики і паливно-комірчаних технологій» академік НАН України Юрій Михайлович Солонін відвідає Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка  НАН України 15 грудня 2017р.

Відбулося засідання Вченої ради ФМІ НАНУ

 

14 грудня 2017 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради Інституту

 

На засіданні Вченої ради ФМІ НАН України були розглянуті такі питання:

1. Вченою радою Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка шляхом таємного голосування одноголосно для участі у виборах НАН України на посаду члена–кореспондента НАН України (Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства / Матеріалознавство. Корозія металів) обрано д.т.н., зав відділу №16 «Корозійного розтріскування металів» Хому Мирослава Степановича.

Доп. З.Т. Назарчук

2. Звіти за завершеними у 2017 р. темами відомчого замовлення:

– ІІІ-117-15 «Розроблення нових способів синтезу, хіміко-термічної обробки і спікання воденьакумулюючих та магнітних матеріалів на основі сполук РЗМ з
d-перехідними металами та Mg для підвищення їх функціональних характеристик».

Доп. І.Ю. Завалій

– ІІІ-112-15 «Розроблення способів поверхневого модифікування спеченого титану для підвищення корозійної тривкості в агресивних середовищах неорганічних кислот».

Доп. І.М. Погрелюк

– ІІІ-115-15 «Вивчення процесів наводнювання сталей різної структури у мінералізованих сірководневих середовищах з врахуванням дії механічних напружень».

Доп. М.С. Хома

– ІІІ-116-15 «Розроблення інформаційних технологій оцінювання природно-антропогенних трансформацій екосистем природоохоронних територій для удосконалення управління їх розвитком».

Доп. Б.П. Русин

3. Звіти за цільовою програмою наукових досліджень НАН України «Надійність і довговічність матеріалів, конструкцій, обладнання та споруд» (Ресурс-2):

– розділ 2. “Розробка методів і нових технічних засобів неруйнівного контролю та діагностики стану матеріалів і виробів тривалої експлуатації”

Доп. З. Т. Назарчук

– розділ 3. “Розробка методів захисту від корозії елементів конструкцій об’єктів тривалої експлуатації.”

Доп. В. І. Похмурський

4. У відд. №17 з 01.01.2017р планується створення лабораторії вихрострумового контролю. Оголошено конкурс на вакантну посаду завідуючого цієї лабораторії.

Доп. В.Р. Скальський

5. Поточні питання:

Директор Інституту академік З.Т. Назарчук нагадав, що 15 грудня ФМІ НАНУ відвідає делегація КНР.

Річний звіт Інституту буде розглянуто на наступній Вченій раді Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, яка відбудеться 28 грудня 2017 року.

Усі нормативні акти Уряду, що стосуються науки, проходитимуть експертизу науковців

Усі нормативно-правові акти Уряду, що стосуватимуться питань науки, проходитимуть експертизу Наукового комітету Нацради з питань науки і технологій.

Відповідні зміни до регламенту Кабінету Міністрів України було внесено 15 листопада 2017р. на засіданні Уряду.

«Нацрада з питань науки і технології – це майданчик для ефективного зв’язку між найвищими щаблями української влади та науковою спільнотою нашої країни. Вона створена для того, аби рішення, що приймаються, відповідали реальним потребам галузі. До Наукового комітету на конкурсних засадах увійшли українські науковці. Аби процедура обрання була об’єктивною та прозорою, Комітет формувався спеціально створеним відповідно до європейської практики Ідентифікаційним комітетом з питань науки. До його складу увійшли 9 провідних вчених, три з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені. В результаті було обрано 24 українських науковців, саме вони й здійснюватимуть експертизу актів Кабміну», – розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

 

Зокрема, до складу Наукового комітету Нацради увійшли вчені, що представляють наступні сфери:

  • природничі науки фізико-математичного та хімічного профілю, науки про Землю – 10 осіб;
  • технічні науки і технології, матеріалознавство – 4;
  • науки про життя, медичні науки і пов’язані з ними технології – 4;
  • сільськогосподарські науки, харчові та біотехнології – 2;
  • соціогуманітарні, економічні і правові науки – 4.

 

Загалом до Наукового комітету було висунуто 71 кандидата, з яких 50 представляли Київ, 9 – Харків, 4 – Львів та інші міста. Кандидати були запропоновані ВНЗ, науковими установами, громадськими науковими організаціями та групами науковців.

 

Сергій Рябченко, очільник Ідентифікаційного комітету, завідувач відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН України зазначив, що до складу комітету потрапили кандидати (http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/05/30/obrano-naukovij-komitet-naczradi-z-pitan-rozvitku-nauki-i-texnologij/ ), «які мають і високий науковий рівень, і необхідне розуміння того, як наука працює та взаємодіє з реальним сектором економіки».

 

Нагадуємо, що 5 квітня 2017 року Уряд прийняв постанову, що створила правове підґрунтя для утворення і функціонування Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

 

Одними з головних функцій Національної ради є підготовка пропозицій щодо:

  • формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
  • розвитку наукової та науково-технічної сфери в Україні;
  • пріоритетів такого розвитку та заходів з їх реалізації;
  • інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів;
  • систем незалежної експертизи державних цільових наукових на науково-технічних програм, наукових проектів, державної атестації наукових установ, присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

 

Нацрада складається з двох комітетів – Наукового та Адміністративного, що мають однаковий кількісний склад. Якщо до складу Наукового Комітету увійшли провідні українські вчені, то до складу Адміністративного – представники центральних органів виконавчої влади, НАН та галузевих академій, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 13 ... 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... Вперед >>