Home English

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. Г.В. КАРПЕНКА НAH УКРАЇНИ

(Коротка інформація)


    Інститут, заснований у 1951 pоці, сьогодні – відомий в Україні і у світі як науково-дослідницький центр у галузі механіки руйнування і міцності матеріалів, фізико-хімічних процесів корозії, неруйнівного контролю дефектності матеріалів та технічної діагностики конструкцій і середовищ. Активно залучаючи до співпраці провідних науковців львівських установ НАН України та інших відомств, Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського Національного університету ім. Івана Франка, виконує дослідження за такими напрямами:

  • деформування та руйнування матеріалів під впливом механічних навантажень і температур, наводнювальних і корозивно-активних середовищ;

  • міцність і довговічність інженерних конструкцій, теорія і технології захисту металів від корозії та корозійно-механічного руйнування;

  • теорія, методи та технічні засоби діагностики властивостей матеріалів і середовищ.

    Вагомий внесок у заснування інституту та подальший його розвиток зробили: Г.М. Савін, Г.В. Карпенко, М.М. Шумиловський, К.Б. Карандєєв, М.Я. Леонов, Я.С. Підстригач, В.М. Михайловський, Г.Г. Максимович, О.М. Романів, Ю.І. Бабей, Б.І. Блажкевич, Л.Я. Мізюк, О.Я. Ярема. Тепер організацію та виконання фундаментальних та прикладних досліджень за основними науковими напрямами здійснюють: В.В. Панасюк, З.Т. Назарчук, В.І. Похмурський, М.П. Саврук, І.М. Дмитрах, В.М. Федірко, В.В. Кошовий, Л.І. Муравський, В.В. Федоров, І.М. Яворський, П.М. Сопрунюк та ін. В інституті сформувалися наукові школи з механіки деформівного твердого тіла, фізико-хімічної механіки матеріалів, фізикометрії та інформаційних технологій. На вшанування заслуг академіка Георгія Володимировича Карпенка перед наукою у 1980 р. інститутові присвоєно його ім’я.

    В інституті створено теорію адсорбційної та водневої втоми сталей, розвинуто теорію граничної рівноваги деформівних тіл із дефектами типу тріщин, що заклало основи нового напрямку в механіці матеріалів, розвинуто новий науковий напрям – фізико-хімічну механіку руйнування та міцності матеріалів, опрацьовано нові методи локальної зміцнювальної термообробки зварних швів і поверхневого зміцнення деталей машин, створено нові прилади та системи для дослідження космічних об'єктів.

    Суттєвого розвитку в інституті набули математична теорія дифракції хвиль, теорії сигналів і електричних кіл. Вченими ФМІ запропоновано нові методи обробки зображень, відбору і перетворення сигналів, підвищення їх завадостійкості при геофізичних та космічних дослідженнях.

    Результати виконаних в інституті наукових досліджень опубліковано у 250 монографіях, серед яких, зокрема, 12-томна фундаментальна праця «Механіка руйнування та міцність матеріалів».

Фахівці інституту зробили вагомий внесок у розв’язання велико-масштабних науково-технічних проблем, серед яких:

  • розробка та атестація високоміцних та корозійнотривких металічних матеріалів для суднобудівної та енергетичної промисловості;

  • розробка конструкцій і технологій виготовлення породо-руйнівного шарошкового інструменту для вугільної промисловості;

  • створення та організація виробництва комплексу апаратури для розвідки і оцінювання запасів корисних копалин;

  • атестація конструкційних матеріалів для космічної техніки, що контактує з водневовмісними середовищами;

  • розробка та виготовлення апаратури для керування космічними апаратами;

  • організація вітчизняного виробництва тепло- та корозійнозахищених труб для комунального господарства України;

  • розроблення ефективних неруйнівних методів і засобів для надійної експлуатації авіаційної техніки;

  • створення апаратури для діагностики стану підземних комунікацій та реалізація ін’єкційних технологій відновлення пошкоджених елементів будівельних конструкцій.

    Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено Державними преміями СРСР у галузі науки і техніки (двічі), преміями Ради Міністрів СРСР (тричі), Державними преміями України у галузі науки і техніки (7 разів), іменними преміями НАН України (17 разів).

    З 1965 р. інститут видає журнал «Фізико-хімічна механіка матеріалів», який став провідним періодичним виданням з проблем фізико-хімічної механіки крихкого руйнування, впливу робочих середовищ на міцність матеріалів, теорії і технологій протикорозійного захисту тощо. Часопис перевидається англійською мовою видавництвом «Springer» під назвою «Materials Science».

    Інститут видає міжвідомчий збірник наукових праць «Відбір та обробка інформації» – авторитетний друкований орган у галузі теорії взаємодії фізичних полів з неоднорідними середовищами, інформаційних технологій та вимірювальних систем.

    Інститут володіє унікальними дослідницькими комплексами – водневим центром «Протон», де вивчають властивості матеріалів у водні за критичних тисків та температур, а також декаметровим радіотелескопом, що входить до загальноакадемічної інтерферометричної системи УРАН, яка є національним надбанням України.

    Фізико-механічний інститут НАН України з 1992 р. є членом Європейського товариства з цілісності конструкцій (ESIS), а з 1993 р. – Міжнародного конгресу з руйнування (ICF). Інститут входить також до Європейської корозійної федерації (EFC) і Міжнародного радіосоюзу (URSI).

    Колектив інституту, у складі якого сьогодні 35 докторів і понад 100 кандидатів наук, став науковою і кадровою базою заснування Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, Державного науково-дослідного інституту інформаційної інфраструктури, Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України, Інституту автоматики і електрометрії РАН у Новосибірську.

    При ФМІ функціонує Українське товариство з механіки руйнування матеріалів (УТМР). Одне із головних завдань цього Товариства – організація міжнародних конференцій «Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій». Інститут разом з УТМР є організатором 8-ої Міжнародної конференції IСF, яка відбулася в 1993 році у Києві, а у 2009 році – вже 4-ї Міжнародної конференції «Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій». Кожні два роки (від 1992 р.) інститут проводить міжнародні конференції з проблем корозії та протикорозійного захисту.

    Інститут є розробником передових технологій в галузі фізико-хімічної механіки руйнування та міцності матеріалів, корозії металів та їх протикорозійного захисту, неруйнівного контролю і діагностики властивостей матеріалів, середовищ і конструкцій.

    Неруйнівний контроль та технічна діагностика матеріалів є одним з найбільш поширених сучасних підходів до запобігання руйнуванню конструкцій. Конкурентноздатні розробки ФМІ в цій галузі дають змогу проводити широкий спектр досліджень з визначення залишкового ресурсу об’єктів тривалої експлуатації.

    Інститут веде розробку передових технологій, методів та засобів технічної діагностики елементів конструкцій промислових об’єктів тривалої експлуатації з використанням вихрострумової, ультразвукової, акусто-емісійної, магнітної та вібраційної дефектоскопії.

    Фахівці інституту проводять контроль відповідального обладнання енергетичної, будівельної, нафто- та газотранспортної галузей промисловості з метою своєчасного запобігання їх виходу з ладу на основі власних унікальних методик, та спеціального обладнання. Фахівці інституту використовують також спеціальне устаткування для проведення ремонтних та профілактичних робіт в особливо складних умовах.

    Особливість методик та технологій полягає у врахуванні впливу на міцність та довговічність елементів конструкцій реальних умов їх експлуатації (агресивних і небезпечних середовищ, високих та низьких тисків, температур, дії за цих умов водню, сірководню, рідких металів тощо) для прогнозування роботоздатності та ресурсу експлуатації конструкцій.

    Розроблені в інституті технології та обладнання дають змогу відновити дороговартісне устаткування за допомогою електро-дугового напилення, а також продовжити термін експлуатації шляхом нанесення корозійнотривких та зносостійких титанових, оксидокерамічних, нанокристалічних покривів. Розробки ведуться для різних класів матеріалів. Інститут пропонує також сучасні технологічні схеми захисту поверхонь від корозії з використанням спеціально розроблених лако-фарбових покриттів з попереднім гідроабразивним очищенням поверхні.

    У ФМІ НАН України розробляються унікальні ін’єкційнї технології заліковування дефектів типу тріщин у бетонних, залізобетонних та цегляних конструкціях із застосуванням текучих поліуретанових композицій з метою оперативного відновлення їх несучої здатності. В рамках відповідних інноваційних проектів в інституті розроблено та виготовлено пересувні діагностично-відновлювальні лабораторії, що можуть бути ефективно використані у складних умовах реновації міських підземних інженерних споруд, пам’яток архітектури, мостів, дамб і т. ін.

    Інститут широко співпрацює з відомими українськими та зарубіжними підприємствами, бере участь у виконанні великомасштабних технологічних проектів і цільових програм.

    В галузі літакобудування ведеться активна співпраця з українським АНТК "Антонов", зокрема, в рамках розробки і впровадження у виробництво нових методів оцінювання довговічності силових елементів конструкцій літаків серії "АН". Крім того, на протязі останніх восьми років в АНТК "Антонов" та підприємствах, що експлуатують авіаційну техніку, успішно використовуються та внесені до технічного регламенту обслуговування вихрострумові дефектоскопи, розроблені у ФМІ НАН України.

    Інститут веде постійну співпрацю з підприємствами НАК "Нафтогаз України", рядом українських ТЕС та АЕС, у рамках якої виконує експертну оцінку залишкового ресурсу експлуатації, моніторинг та заходи з відновлення відповідальних вузлів та деталей – трубопроводів, вентилів, роторів, систем охолодження тощо.

    Органічне поєднання фундаментальних та прикладних досліджень у галузі матеріалознавства, механіки руйнування та міцності матеріалів і конструкцій, корозії та технічної діагностики на базі широкого використання інформаційних технологій забезпечує інститутові передові позиції у вітчизняній та світовій науці у цій проблематиці.


Редакція від 26 грудня 2012 року